Пшениці та ячменю з гектара він збирає понад 50 центнерів, а кукурудзи – 80. А ще вирощує сою, рапс, соняшник, інші культури. І кожна з них дає високі врожаї.
Обробляє фермер близько 1000 гектарів землі, яку бере в оренду від пайовиків. З останніми, як правило, розраховується натурою, себто виробленою продукцією. Решту здає державним агроструктурам.
У середу на базі угідь Іштвана Дерцені відбулись практичні секційні заняття міжнародної наукової конференції “Охорона грунтів та підвищення їх родючості”, що проходить в ці дні на Берегівщині.
“Займаюсь вирощуванням різних сільськогосподарських культур на цих землях уже 8 років,- розповідає Голосу Карпат фермер.- Намагаюсь запроваджувати сучасні європейські технології. А рік тому спробував задіяти для підвищення родючості грунту бактеріальне добриво комплексної дії Філазоніт. З тих пір на плантаціях, де землі були оброблені ним, врожай значно зріс, став якіснішим і добротнішим”.
У цьому наочно переконались учасники конференції, які приїхали сюди з усіх регіонів України. Кукурудза, скажімо, на ділянках, де вживали Філазоніт, набагато вища та й качани здоровіші, ніж на інших. Це стосується й інших культур.
“Нинішньої осені теж плануємо застосувати дану речовину, виготовлену в Євросоюзі (Угорщина),- ділиться з кореспондентом Голосу Карпат директор Чернівецької державної установи “Інститут охорони грунтів України” Володимир Собко.- Найближчим часом заключаємо угоду з підприємством “Філазоніт України”, що діє в Берегові, на поставку даного добрива. І маємо намір засіяти оброблені ним ділянки пшеницею, соєю, рапсом та картоплею”.
Препарат розробили вчені Німеччини та Угорщини. В Україні його дослідженням займався відомий вчений професор Михайло Шевчук, який, до речі, теж бере участь у конференції. Сьогодні він виступить на теоретичній частині форуму зі змістовною доповіддю. До слова, наукові зібрання такого рівня на Закарпатті проводяться вперше.
