На Закарпатті працює найбільша у Західній Україні сонячна електростанція / ФОТО.

Проблеми енергозбереження та виробництва енергії найрізноманітнішого виду, напевно, посідають пальму першості серед інших, не менш значущих.

У своїй більшості - через щоденний попит на неї, та, звісно вартість.

Все частіше люди починають шукати альтернативу та пристосовувати потенціал навколишнього середовища для її виробництва. Серед таких: вітроенергетика, енергія морських хвиль, сонячна енергія тощо. Саме на останній - сонячній, пропоную зупинитися більш детально, та розглянути її розвиток в Закарпатській області.

Трошки історії.

В Україні свій розвиток використання сонячного світла та радіації для виробництва енергії започаткували нещодавно. Восени 2010 року було введено в експлуатацію першу сонячну електростанцію України, яка була побудована поблизу села Родникове в АР Крим. Місце будівництва було обрано не випадково - у таких випадках дуже важливо щоб збігались два фактори: сприятливими кліматичні умови в даному районі та розташування поблизу високовольтних ліній передач, для того, щоб забезпечити доступ до національної мережі та по можливості знизити інвестиційні витрати.

Потенціал використання сонячної енергії для виробництва електроенергії в Закарпатті, певно теж чималий. Декілька запланованих проектів вже набули практичного втілення - сонячні електростанції побудовані та використовуються місцевим населенням.

В селі Ірлява, на Ужгородщині побудована найбільша у Західній Україні сонячна електростанція ТОВ «Сонячна енергія ПЛЮС». ЇЇ будівництво провели в урочищі Дубина, використовуючи італійську технологією та у дуже стислий термін - всього за 6 місяців. Розташована вона на 23-х гектарах та "складена" з 43 тисяч блоків-панелей. Річна потужність цієї "крохи" становить 10,09 МВт. За одну годину вона продукує понад 9,5 кіловат.

Як вона працює

Модульні блоки, що збирають сонячну енергію поєднані один з одним, яка згодом перетворюється за допомогою інверторних підстанцій з постійного у перемінний. Далі, через трансформаторну підстанцію енергія поступає у загальну мережу.

Самі ж блоки розташовані під кутом 30 градусів до поверхні землі на такій відстані, щоб не залишити у тіні своїх "сусідів".

Що цікаво, такі панелі захищені від несприятливих погодніх умов (снігу, граду, дощу). Блоки очищаються самостійно, отже спеціального обслуговування не потребують. Ну а найважливіше, що такі електростанції є абсолютно безпечними для навколишнього середовища.

Одночасно з тим доречно й згадати про спротив місцевих мешканців проти її будівництва. В 2013 році мешканці села Середнє блокували вулиці та перекривали дорогу сполученням Ужгород–Середнє–Ірлява–Чабанівка. Все через те, що вантажні автомобілі завантажені андезитовими відходами проїжджаючи дорогами селища, руйнували дорожнє покриття, явно не розраховане на такі навантаження. Можливо іншим фактором, також, були нерозуміння та відсутність інформації про об’єкт будівництва та перспективи його розвитку.

Резюмуючи можна сказати, що така електростанція в Закарпатті не єдина. Використовують сонячну енергію ще дві: одна з них також розташована неподілік обласного центру, інша - в селі Теково, що на Виноградівщині. Загальна потужність усіх трьох геліоелектростанцій становить 18 МВт. Для порівняння: виробництво "класичної" електроенергії у Закарпатті зосереджено на 8 гідроелектростанціях загальною потужністю 37,06 МВт.

Юрій Ломакін