Сергій Федака проаналізував події місяця, що минає.
Цей липень видався на Закарпатті просто божевільним. Побутова злочинність пережила свій пік. Причини дві – активне сонце і пасивна гривня. Ну і є ще третя. Це розчарування у постреволюційній владі, у відсутності анонсованих реформ. Вартість людського життя в умовах війни різко падає, причому навіть у глибокому тилу. На цьому фоні і сталися мукачівські події, про які вже починають благополучно забувати. Ціною питання стали два життя: одного хлопця з “Правого сектору”, іншого – чи то з команди Михайла Ланя, чи то випадкового мукачівця (версії розходяться дотепер). Ключове питання – хто почав стріляти першим. Але його відсунуто на останній план, пише Сергій Федака на сторінках видання "Нове Закарпаття".
Триває вступна кампанія до вузів. Головною проблемою вже є не якість знань абітурієнтів (максимально низька), а просто необхідність заповнити усі виділені державою місця. Якщо повнокровні вузи відчувають деякі труднощі, то численні закарпатські філіали київських і львівських вузів взагалі опинилися на грані виживання.
Із прийняттям закону про вибори почалася виборча кампанія. Інтерес до неї поки мінімальний. Власне, від місцевих рад зараз майже нічого і не залежить. Ситуація може змінитися в ході децентралізації, але це буде ще нескоро. Більш важливо, якими будуть наші районні і особливо обласна рада – вони і зараз розподіляють бюджетні кошти, виділяють землі, дають дозвіл на експлуатацію надр тощо.
Якщо вірити соціології, то лідирує зараз пропрезидентська політична сила. Наразі оприлюднено дані загальноукраїнських опитувань, але гадаємо, що і на рівні області ситуація приблизно та сама. Правда, ніхто так і не знає, як точно називається ця сила, а також чи існує вона як реальна політична партія, чи це досі щось цілком віртуальне. На друге місце нібито несподівано виходить “Батьківщина”, відома своєю боротьбою за зниження тарифів на комунальні послуги. Натомість “Опозиційний блок” вийшов на третє місце цілком прогнозовано. «Самопоміч» і радикали О.Ляшка теж мають високі рейтинги, хоча політичне обличчя обох цих партій досі розмите і невизначене.
Серпень обіцяє бути трохи спокійнішим, хоч і навряд чи результативнішим. Закарпаття чекає бодай якихсь кадрових рішень. Але схоже, що керівники районів якщо і будуть призначені, то перш за все – під близькі вибори, а не під вирішення назрілих соціально-економічних проблем.
Фото: Медіацентр УжНУ