Закарпаття в стані підвищеної готовності: Протирадіаційні сховища та найсучасніша в Україні система оповіщення.

Нещодавно Кабінет міністрів України на виїзному засіданні в Державній службі з надзвичайних ситуацій ухвалив рішення про введення режиму надзвичайної ситуації в Донецькій та Луганській областях.

Також Кабмін ввів режим підвищеної готовності до надзвичайних ситуацій по всій країні. Для Закарпаття це, поміж іншого, означає підготовку та перевірку усіх наявних в регіоні сховищ та укриттів. Місць, куди жителі міст та сіл зможуть сховатися у випадку виникнення загрози їхньому життю.

Голос Карпат вирішив поцікавитися в обласної влади, що ж насправді представляють із себе закарпатські укриття, чи зможуть вони реально захистити людей у випадку потреби та й чи взагалі існують такі місця в області?

Виявляється, таки існують. І їх чимало. Лише в Ужгороді сьогодні нараховується 48 сховищ та укриттів різної категорії.

«Якщо говорити по-простому, то існує три категорії укриттів: сховища, протирадіаційні укриття та найпростіші укриття», - пояснює Віктор Буришин, завідувач сектору організації заходів цивільного захисту відділу з питань цивільного захисту Закарпатської ОДА. – «Кожна із цих груп призначена для своєї категорії людей, що укриваються. Якщо це є категорований об’єкт і він має найбільшу працюючу зміну, то він укривається у спеціальних сховищах. Якщо люди, підприємства чи інші категорії населення, яке потрібно укривати, знаходиться за межами сильних руйнувань, вони укриваються в протирадіаційних укриттях. Якщо люди знаходяться за межею сильних руйнувань і небезпечного радіаційного забруднення, їх дозволяється укривати практично в будь-яких засобах, придатних для цього. Це так-звані найпростіші укриття: підвали, гірничі виробітки, підземні паркінги, цокольні примішення. Аж до звичайних перекритих щілин та швидкоспоруджуваних сховищ. Є спеціальні проекти, які розраховані на швидке будівництво найпростіших укриттів і сховищ».

За словами Буришина, кожна захисна споруда в області має власників або балансоутримувачів. За винятком окремих безгосподарних об’єктів, власники яких, наприклад, стали банкротами, а споруда пустує, чекаючи на списання. Однак сама процедура цього списання бюрократично настільки складна, що по ній уже роки ніхто не працює. Відповідно сховища ніби то і стоять на обліку, існують, однак коли справа дійде до необхідності укрити там людей, вона виявиться абсолютно до цього непридатною. Такі об’єкти на Закарпатті також є. І зараз їх намагаються «вичислити» та викинути із реальних списків.

Робиться це саме зараз, шляхом своєрідної інвентаризації: фахівці перевіряють стан та готовність укриттів прийняти людей. Над цим працює близько 80 чоловік. Розпочалася ця перевірка саме після оголошення стану підвищеної готовності.

«Рішенням уряду введено рівень підвищеної готовності. Це – уточнення обліку, уточнення списків, перевірка. До кінця місяця спеціально призначені для цього люди мають завершити перевірку всіх без винятку захисних споруд в області. Незалежно від форми власності, балансоутримувача і стану. Перевірка проводиться комплексна, за її результатом матимемо реальну картину. Однак у нас немає повноважень зараз щоб готувати ці сховища до перебування там людей,» - розповідає Віктор Буришин.

Безпосередньо ж підготовку можуть проводити навіть уже в екстрених умовах, в останні години перед укриттям. Саме такий порядок дій передбачає процедура укриття.

«Власник укриття чи сховища несе повну відповідальність за його утримання і належний стан, за готовність цієї захисної споруди і приведення її до готовності при подачі відповідних сигналів. Для цього власник розробляє так-званий план приведення споруди до готовності. Всі заходи, передбачені цим планом, мають бути виконані протягом 12 годин після подачі сигналу. Це крайній термін. Щоб люди могли фізично туди зайти і укритися. Після цього - сигнал, табличка на сховищі, будь-яка людина, яка проходить повз, бачить цю табличку, має право зайти у це сховище і перечекати, наприклад, нанесення удару», - пояснює експерт з цивільного захисту.

При цьому Закарпаття якісно вирізняється на фоні всієї країни у питанні саме готовності до оповіщення населення.

«У нас є проект із словацькими партнерами, і ми в області зробили те, чого нема ще ніде в Україні. Ми вже де-факто зробили елементи сучасної цифрової системи оповіщення. Стара система є аналоговою. Вона не дає нам можливість перехопити мобільний зв'язок, перехопити напряму FM-станції. Усе це потрібно робити в ручному режимі. Шляхом домовляння і підписання планів взаємодій. Це у нас зроблено. Відповідні угоди підписані з деякими FM-станціями та обласним телебаченням. А цифрові дають можливість зробити все це автоматично. Практично натисненням однієї кнопки», - розповідає Буришин.

Натомість на державному рівні ця робота ще фактично навіть не розпочалася:

«Зараз готується тільки концепція подібної роботи. Не затверджена урядом навіть вона. Після концепції має бути постанова Кабміну, яка відмінить діючу постанову Кабміну №192, яка регулює питання оповіщення. Далі йде затвердження типового проекту, далі – програма, далі – гроші, далі – робота».

На ділі ж оповіщення області про необхідність розпочати укривати людей виглядатиме наступним чином.

«На сьогодні у нас є наша централізована система оповіщення, яка дає можливість повідомити керівництво. Є система, яка дозволяє оповістити населення. Вона на даний час не є досконала, але працює. Якщо по-простому, то це сигнал із Києва до нас, у нас проходить хвилина-дві і сигнал поширюється по всій області через спеціальну апаратуру, через залучення засобів оповіщення Укртелекому, перехоплення радіотрансляційних вузлів. Іде інформація по радіозв’язку, так-званих «Галях». Десять тисяч їх в області ще є. Інформація іде на сирени та гучномовці. Вони є централізованого і ручного запуску. Де прокладена лінія, там можна включити напряму з Ужгорода», - розповідає Буришин.

В Ужгороді подібні системи оповіщення розміщені, наприклад, на будівлі міськвиконкому. Там встановлені уже нові, сучасні сирени.

«Ми знайшли можливість разом зі словацькими партнерами поставити тут сучасну цифрову систему оповіщення, обладнали диспетчерський пункт управління, поставили ретранслятори, які дають нам можливість без проводів проводити оповіщення. Тобто це колосальна економія грошей і максимальна ефективність. Ми на сьогоднішній день уже, якщо не помиляюсь, 7 районів області та три міста обласного значення обладнали подібними системами. Ці засоби оповіщення уже стоять і вже готові до роботи. Це сучасні великі гучномовці, які дають радіус оповіщення 360 градусів, а не як звичайний динамік 180 градусів. Це максимально збільшує ефективність оповіщення і, відповідно, кількість людей. Це на першому етапі», - пояснює фахівець.

Донедавна затримка виникала тільки з офіційним введенням в експлуатацію, тому що довгий час закарпатці не могли узгодити всі питання із закордонними партнерами: наші ретранслятори «заходили» навіть на їхню територію.

«Потрібно було налаштувати все так, щоб наші сигнали не створювали радіоперешкоди на їхній території. Це питання вже вирішене, вирішене і питання з Генштабом щодо дозволів на радіочастоти. І, я думаю, питання найкоротших термінів – офіційне введення в експлуатацію», - переконаний Буришин.