В Хусті зіграли патріотичне весілля учасника АТО та солістки «Гудаки Village band»

Патріотичне символічне весілля зіграли відома у краї співачка гурту Нижнєселищенських гудаків «Village band» Катерина та учасник бойових дій у зоні АТО, теж у минулому співак, Андрій.

Після кількох років спільного життя саме сьогоднішня ситуація в державі підштовхнула їх до такого рішення.

- Ми давно планували одружитися, проте завжди на особисте не вистачало часу, - розповідає наречена. – Але зараз, коли кожна хвилина на вагу золота, коли радіємо кожному новому дню і дякуємо Богу, що живі, ми вирішили не гаяти часу і офіційно стати чоловіком та дружиною.

Андрій буквально позавчора повернувся додому, аби «відгуляти» весілля і вже у четвер повертається до виконання громадянського обов’язку – захисту держави.

- Відзначимо скромно, у колі рідних та близьких, адже гучне святкування зараз зовсім не доречне. Та й не зміг би я святкувати, знаючи, що мої побратими перебувають наразі у зоні АТО, - каже Андрій. – Частинку свого свята, своєї радості я повезу їм, коли поїду до них. І повезу пісню коханої дружини, адже з піснею, особливо виконаною рідним голосом, і воювати легше.

Співати зараз важко, зізнається Катя, особливо коли треба їхати на концерт, знаючи, що чоловік десь там зі зброєю в руках.

- Не з чужих слів і не зі сторінок історії вже знаю, що таке чекати з війни дорогу людину, чекати дзвінка. Але розумію, що нічим допомогти не можу, окрім як піснями, кожну з яких присвячую Андрію, теплим словом і молитвою. Усе в руках Божих. Молімося за наших рідних і за Україну.

До речі, Катя – одна з тих, хто завжди погоджується на благодійні виступи для допомоги солдатам АТО. Часто є ініціатором такого благодійництва. Тому для неї дуже важливо всіляко підтримувати подібні заходи.

-​ Я завжди там, на полі бою. Біля свого чоловіка. Піснею, думкою, молитвою.

-​ Це мене і врятувало, коли ми потрапили у Іловайський котел, - її молитви, - каже Андрій. – Мене відкинуло після взриву, і три дні я не приходив до тями після контузії. Коли оговтався, пролежав у госпіталі. Найбільше переживав, як їй про це сказати.

Звичайно, не хочеться розлучатися, не хочеться відпускати чоловіка знову, але вони обоє усвідомлюють, що потрібно захищати Україну. І обоє впевнені, що Україна, українці обов’язково переможуть.

- За нами правда і з нами Бог. Слава Україні, - в один голос кажуть наречені.