Про досягнуте та «наболіле» з «Голосом Карпат» поділилася голова Руху підтримки закарпатських волонтерів, журналістка Галина Ярцева.
Почалося все із збору продуктів харчування для бійців у зоні АТО.
Волонтери були впевнені, що своєю акцією підштовхнуть владу до активніших дій і не думали, що справа затягнеться на довгі місяці і не завдяки, а всупереч багатьох моментів.
Рух об’єднує уже близько сотні волонтерів. Це здебільшого люди творчих професій – журналісти, художники, дизайнери. Є дружини бійців, які зараз воюють в АТО, є багатодітні мами, є пенсіонери, є цілі родини, багато молоді. Перед волонтерами постали нові, важчі завдання, які вони намагаються вирішувати завдяки різноманітним акціям: продаж робіт відомих митців через Інтернет, збір коштів на під гаслом «Випий чаю - зігрій теплом солдата».
 |
Грошові скриньки Руху знаходяться в кількох магазинах Ужгорода, деяких кав’ярнях, що дозволяє збільшити допомогу бійцям.
- Зараз на передову доставляємо уже не тільки продукти харчування, але і теплий одяг, маскувальні халати, прилади нічного бачення і так далі. Вивчаємо, що таке коліматорні приціли та приціли нічного бачення. За допомогою небайдужих закарпатців купили і доставили уже два тепловізори. Що стосується держави, то ще кілька місяців тому солдати мали від неї тільки індивідуальні котелки, фляги, автомати Калашнікова, шоломи часів другої світової, - розповідає Галина.
Взаємодія та співпраця між волонтерами і владою і сьогодні ще далека до ідеальної. Та останнім часом закарпатські волонтери відзначають, що обласна влада почала активніше цікавитися їхніми проблемами, дослухатися до них та брати до уваги пропозиції, які ґрунтуються на практичному досвіді волонтерів. Доказом цього стали не словесні обіцянки керівників області про «підтримку та сприяння» під час недавньої зустрічі на честь Дня волонтерів, а конкретні дії.
- Приємно, що влада дослухалася до наших слів. Ми розповіли, що бійцям на передовій дуже потрібен дизельний генератор. Чекати довго не довелося. Ось днями із зони АТО повернулися наші волонтери – генератор уже на місці призначення. Щодо ужгородської міськради, то відносини зараз дещо охололи. Не хочеться вбачати у цьому якийсь «злий намір». Думаємо, це пов’язано із ситуацією, яка там склалася.
«Просити» щось у влади волонтери не звикли. Користуються цим засобом у крайньому випадку. Так під час парламентських виборів попросили народних депутатів та кандидатів у парламентарі допомогти у придбанні 500 форм для військових, які відправлялися в зону АТО. Депутати не відмовили.
- Може, це і погано, що ми не просимо. Але після кількох випадків, коли у відповідь чули: «це не в моїй компетентності» зрозуміли, що реальна ненависть до чиновників нікому із нас не потрібна. Серед волонтерів багато креативних людей, тому ми й вирішили заробляти гроші самі. Виготовляємо значки, календарики, питну воду «Сльози сепаратиста», чимало іншого. На акціях пропонуємо це придбати. Нехай ціна виробів і буде символічною, але, як кажуть, зі світу по нитці…
Ще одне питання, яке хвилює обидві сторони – питання прозорості. Волонтерам часто задають питання, куди конкретно вони потратили зібрані кошти? На рахунок цього у Русі все чітко. У спеціальному зошиті – звіт про кожну отриману та потрачену копійку: скільки, від кого, куди і кому.
- Люди нам довіряють і вони повинні бути впевненими у тому, що ми їх не підведемо.
Зрозуміло, продуктивна співпраця між волонтерами і державою повинна вийти на новий рівень. Не можна так довго чекати ефективного вирішення важливих для всіх нас питань. Можна «затикати дірки» волонтерською допомогою, але це допоможе окремим людям. Докорінно ситуація не зміниться.
- Я мрію про день, коли держава, і особливо Міністерство оборони нарешті запрацюють і візьмуть на себе повну відповідальність за бійців у зоні АТО. А волонтери завжди готові допомогти, - підсумувала Галина Ярцева.