Цьогорічна осінь порадувала закарпатців рекордними урожаями яблук. Подекуди сільські жителі, не справляючись зі збором, запрошували родичів із сусідніх сіл, як на приклад, у виноградівському Королево.
Високий яблучний урожай сягнув і сіл Тячівщини та Хустщини. Фрукти приймалися по 30 копійок за кілограм (майже вартість коробки сірників), проте завдяки кількості багатьом вдалося поповнити сімейний бюджет за рахунок старих садів.
За словами депутата Хустської районної ради Михайла Поповича, тільки Золотарево у кращі часи давало 2 тисячі тонн яблук на рік.
«Кращі часи» означає у тому числі й повноцінну переробну інфраструктуру, яка дозволяла освоювати урожай будь-яких обсягів», - розповів він. – «Років 10 тому бізнес зорієнтувався на європейський ринок, були створені підприємства для виготовлення яблучного концентрату».
Загалом через західний кордон з регіону відправлялося 10 тисяч тонн продукту. Цього року ЄС зняв мито на ввезення продукції, проте запровадив квоту – 2 тисячі тонн концентрату. Весь інший обсяг обкладається ще більшим митом, ніж це було у допільговий період. Тобто сприятливий режим ніби й існує, але насправді він нагадує окозамилювання, вважає Михайло Попович.
Високий урожаї, перевиробництво яблучного концентрату, квотування експорту з боку Євросоюзу і, відповідно, нижча ціна - ще не всі причини, які стримують галузь. Є ще один фактор, який ніби стримує закарпатську яблучну експансію – конкуренція з боку китайських експортерів. Проте якість китайського напівфабрикату далека від якості нашого вітчизняного продукту, що і оцінили європейські партнери.
Закарпатські переробники яблучного концентрату все-таки сподіваються, що квота на концентрат в майбутньому буде збільшена хоча б удвічі. Це може дати області нових стійких закордонних партнерів, а отже, й інвестиції в галузь та нові робочі місця.