У середу, 22 жовтня, керівник Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан освятив екуменічну каплицю святого Йосифа Обручника при Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. А. Новака.
Як повідомили в Мукачівській греко-католицькій єпархії, в освячені каплиці взяли участь представники Римо-католицької Церкви, Української Православної Церкви Московського та Київського патріархатів та Реформатської Церкви.
За словами головного лікаря ЗОКЛ ім. А.Новака Юрія Яцини, релігійні конфесії римо-католицької, греко-католицької, реформатської Церков, Української православної Церкви Київського патріархату та православної Церкви Московського патріархату підписали меморандум, згідно якого представники кожної конфесії можуть проводити богослужіння, звершувати молитви, тощо.
"Після освячення нової каплиці, владика Мілан освятив також новий хірургічний комплекс лікарні",- поінформували у єпархії.
Всім гостям було представлено музей-виставку історії обласної лікарні та каплиці святого Йосифа, повідомляє Інформаційний вісник Мукачівської греко-католицької єпархії.
Довідково: У 1900 році стараннями ігуменії Доміттили Новак і сестер милосердя Ордену Св. Вікентія, з дозволу муніципалітету, за кошти з пожертвувань у розмірі 14 тисяч корун на території лікарні збудували каплицю Св. Йосифа площею 139 кв. м, у якій духовні потреби хворих, і не тільки хворих, задовольняли священики двох конфесій - римо- і греко-католицької. У каплиці відправлялися щоденні богослужіння священиками Міклошем Товтом і Ференцом Рейні, а останнім римо-католицьким священиком цієї каплиці у 1943-1944 роках був Іштван Кіральотьо. Тут по-християнськи проводжали в останню дорогу померлих у лікарні хворих, багато з яких знайшли своє пристанище на Капушанському кладовищі, відкритому в ХІХ столітті неподалік лікарні. Каплиця Св. Йосифа в лікарні була закрита радянською тоталітарною владою. Як стверджує дослідник церковної архітектури краю Михайло Сирохман, 2 лютого 1948 року з каплиці було знято хрест. Що ж до сестер милосердя, які працювали в лікарні з 1900-го по 1948 рік, то їх пам’ять увічнена на цвинтарі Кальварії, де позаду каплиці Розп’яття, на великій ділянці з залізними хрестами та прекрасної роботи Хрестом Господнім покояться їхні тлінні останки.