1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. > >

Головне питання для закарпатських католиків

30.11.2019 13:26 Влада ВАЖЛИВО Голос Карпат

Напередодні зустрічі "нормандської четвірки" папа римський Франциск І схвалив спроби зупинити війну на Донбасі і йти на переговори. Про це повідомило видання "Страна" з посиланням на Vatican News.

Напередодні зустрічі

Натомість через несприйняття ідеї примирення з Москвою та внаслідок інших причин у частини українських греко-католиків зріє ідея піти від Ватикану до Варфоломія, - припускає Страна.

Про історичний контекст навколо сьогоднішніх стосунків між УГКЦ та Ватиканом, та про ситуацію в Закарпатті, де своє слово має Мукачівська греко-католицька єпархія, розповів "Голосу Карпат" кандидат історичних наук, доцент УжНУ Володимир Фенич.

Чи є історичні передумови, моделі з минулого, якщо українські греко-католики поставлять інтереси власного бачення державності вище церковної ієрархії?

На жаль, є. У 1930-1940-х роках українські греко-католики в Галичині поставили були інтереси власного бачення української державності вище християнської віри та моральності. Про це добре написано у праці львівських істориків Олександра Зайцева та ін.. Пізніше це погано закінчилося для самої Унійної Церкви, єрархів та священство якої якраз і звинувачували у політичній заангажованості. Тому в цьому контексті УГКЦ завжди мало чим відрізнялася від РПЦ Московського патріархату: вона завжди хотіла бути не лише Церквою.

На Закарпатті на скільки сильним є вплив УГКЦ, а на скільки - Мукачівської єпархії?

Почну з формальної, так би мовити канонічно-правової сторони. МГКЄ, попри всі спроби її інкорпорувати під юрисдикцію УГКЦ, залишається від 1993 року в статусі Церкви свого права (Ecclesia sui iuris). Звісно ще з часів помічного єпископа Івана Маргітича, за допомогою якого УГКЦ намагалася створити на Закарпатті, своєрідну «Церкву в Церкві», а отже, розколоти МГКЄ з середини, є чимало прихильників УГКЦ. Але значно більше є мирних і тихих прихильників самостійної МГКЄ як Церкви свого права. Просто вони не проявляють ніколи своє агресії, радикалізму чи якоїсь фобії. Так склалося історично та ментально. Цьому є своє пояснення мультикультурної європейської традиції греко-католиків, що ведуть свою еклезіологічну ідентичність від Ужгородської унії 1646 року.

Яку  поведінку Мукачівського "крила" ГКЦ можна прогнозувати у випадку загострення стосунків між УГКЦ та Ватиканом?

Стосовно поведінки частини духовенства і мирян МГКЄ у загостренні відносин між УГКЦ і Римським Престолом важко спрогнозувати. Але якщо знайдуться такі, то вони підуть у євхаристійний розкол із папою, а це значить перестануть бути католиками.

Яке головне питання мали б собі задати вірники-католики на Закарпатті?

Переконаний, що справжні католики, як візантійсько-слов‘янського, так і римського обрядів, найперше повинні думати не про невиправдані амбіції єрархів УГКЦ мати свого патріарха та патріарший устрій, а про те, як не втратити сопричасну єдність з першим серед рівних у Христовій Церкві - намісником Престолу Св. Петра у Римі.

Дії ж глави УГКЦ Святослава Шевчука щодо виходу з-під юрисдикції папи римського та заяви про входження під омофор Константинопольського патріарха розцінюю не інакше як денонсацію Берестейської унії 1596 року. Амбіції стати патріархом можуть дорого обійтися не лише самій УГКЦ, але й цілій державі. Правда, остаточних висновків я б ще не робив, хоч тенденція мені вже була зрозуміла від 2014 року.