У Тячівській школі ім.Ш.Голлоші з угорською мовою навчання здобувають освіту 383 учні.
У вересні тут вперше сіли за парти 67 першокласників, які навчаються у трьох класах. А от 11-го класу цьогоріч немає: після дев’ятого продовжувати навчання мали намір тільки троє учнів, а це замало для відкриття класу (необхідно мінімум 5). Решта перейшли до Тячівського ліцею з угорською мовою навчання, який ділить приміщення зі школою, інформує Тячів.
Як розповідає директор школи Тюнде Іванівна Павлик, кілька років тому бажаючих навчатись в угорськомовній школі Тячева стало набагато більше, і у школі почали щороку приймати по два перші класи. Керівник каже: це зумовлено збільшенням інтересу до угорської мови серед дорослих. Так, нещодавно у приміщенні школи почали проводити курси угорської. Їх відвідувачі зрозуміли, що у дорослому віці вивчити мову складно. Тож прагнуть, щоб діти вивчали угорську змалку.
Саме тому більше половини учнів – з україномовних сімей: не тільки Тячева, а й сіл об’єднаної громади, а також діти вчителів з навколишніх сіл. Хоча бажаючих вистачає і у сусідніх населених пунктах.
«Минулоріч нам довелось відмовити двадцятьом батькам з Тересви і Бедевлі, які хотіли віддати дітей до нашої школи», – каже Тюнде Іванівна.
Через це у навчально-виховному процесі виникають неабиякі труднощі, адже півкласу розуміють угорську, а інша половина – ні. Втім, з початком навчання лише поодинокі батьки переводять дітей, яким не дається мова, до інших шкіл. З часом учні з україномовних сімей опановують мову сусідів, а дехто володіє нею досконало. Підмогою для таких учнів стають додаткові заняття на групі продовженого дня, де вихователі теж спілкуються з підопічними угорською.
Педколектив закладу нараховує 45 педагогічних працівників.
«Колектив у нас дружний, його освіжають молоді кадри, які мають зовсім інші ідеї та погляди. Є і пенсіонери. З ними добре працювати, бо навіть на лікарняний не ходять. Однак педагогів, на жаль, вистачає. Цього року ми до останнього шукали вихователів групи продовженого дня і початківців. Одна з причин – малі зарплати, при тому, що деякі вчителі доїжджають з навколишніх сіл. В останні роки намітилась тенденція – багато початківців ідуть у декретні відпустки. Виручають інші вчителі, які заміняють відпускників», – розповідає пані Тюнде.
Навчаються угорською, а унаочнення – українське
Зараз навчання у ЗОШ І-ІІІ ст. ім.Ш.Голлоші ведеться виключно угорською, хоча більша частина унаочнення на стінах (стенди, інформаційні таблиці) – україномовні.
«За концепцією Нової української школи, після 4-го класу частка предметів, які викладатимуть українською у школах нацменшин, буде становити 20%. До 9-го класу цей відсоток треба підняти до 60%. У 10-11 класах 90% предметів будуть викладати державною мовою, окрім угорської мови та історії Угорщини як факультативу, – розповідає Тюнде Павлик. – Це згідно з сьомою статтею Закону України «Про освіту». Справа в тому, що для Тячева це не грає великої ролі, бо ми вчимо наших учнів угорської, а українською вони володіють».
Кабінет української мови та літератури теж обладнаний усім необхідним. Так, минулоріч за кошти, виділені на його оснащення з держбюджету, закупили інтерактивну дошку, комп’ютер, принтер «3 в 1», меблі, стенди. Цьогоріч 126 тис. грн. бюджетних коштів отримали також на придбання унаочнення, дидактичних матеріалів, літератури.
«Тому тієї проблеми, що діти не знають державної мови, у нас взагалі немає», – резюмує Тюнде Павлик.
Інша справа – не всі вчителі готові викладати свій предмет українською.
Без власної їдальні – дедалі важче
Школу з угорською мовою навчання відкрили у Тячеві 1989 року. З тих пір в будівлі лише раз проводився капітальний ремонт – коли у школі облаштували приміщення для вчительської та чотири нові класи на третьому поверсі. На відміну від першої та другої міських шкіл, угорськомовний освітній заклад поки лише чекає на утеплення фасаду – в першу чергу, через те, що приміщення має двох власників: ліцей перебуває на балансі району, а школа – Тячівської ОТГ. Відповідно, приміщення та інфраструктуру школи – актовий зал, фойє, спортмайданчик зі штучним покриттям – використовують і вихованці ліцею. Спільна у двох закладів і котельня. Натомість школярі у приміщенні ліцею харчуються.
«Це є нагальною проблемою для закладу, адже гарячого харчування потребують 245 учнів 1-4 класів та пільгових категорій. Для того, щоб діти встигли пообідати у їдальні ліцею, ми змушені затягувати перерви до 40 хвилин. Адже 80 вихованців ліцею теж харчуються тричі на день. Діти просто не встигають харчуватись. А з кожним роком школярів стає все більше й більше. І якщо приміщення для харчоблоку на території закладу є (будівля складу), то на її переобладнання потрібні кошти і час», – ділиться проблемами директор школи.
Школярі можуть брати участь в олімпіадах в Угорщині
Готуючись до нового навчального року, у школі зробили косметичний ремонт у коридорах, самі вчителі власними силами пофарбували панелі. Минулоріч у спортзалі було замінене покриття за сприяння Тячівської міської ради та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. Тоді у залі були замінено опалення, систему вентиляції, облаштовано роздягальні.
«Хотілось би ще зробити ремонт у фойє. Також школа дуже потребує утеплення та заміни електропроводки», – ділиться директор.
Поки електрикою і котельнею школа користується спільно з ліцеєм, який перебуває на балансі району, вирішення цієї актуальної проблеми – у компетенції засновників. Втім, з нового року школа повинна перейти на самостійне господарювання. «Як це буде за сьогоднішніх умов – важко сказати», – мовить директор.
Навчальний заклад підтримує й Угорщина: це і участь у спільних грантових програмах, і методична допомога Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства підручниками та іншою літературою, заохочення обдарованої молоді, яка має можливість розвивати свої таланти у літніх таборах. Також учні школи можуть брати участь у предметних олімпіадах, які проводяться Угорщиною. Призери олімпіад отримують сертифікати, що дають привілеї при вступі до угорських вищих навчальних закладів. Щоправда, в останні роки важко заохотити дітей брати участь у цих інтелектуальних змаганнях.
Щодо ЗНО, то його випускники, як правило, складають на середньому рівні. Все тому, що кращі учні після закінчення 9-го класу йдуть навчатись до угорськомовного ліцею. Через це в 11-му класі лишається по кілька випускників. Втім, вже за три роки таку ситуацію сподіваються виправити, адже починаючи з 7-го, у школі укомплектовано по два класи. 
Наступного року школа планує прийняти не менше першокласників, ніж цьогоріч, тож Тюнде Іванівна уже міркує над тим, куди «поселити» ще один клас.
У планах дирекції – також облаштувати дитячий майданчик на території школи. Минулого року з такою ідеєю школа брала участь у конкурсі проектів Громадського бюджету, але не виграла. Зате здобули підтримку батьків, що теж не менш важливо для успіху. Задумів багато, тож спільними зусиллями колективу й батьків будуть втілювати їх у життя.
Нагадаємо, "Не знаєш угорської мови? Віддавай паспорт!" — Страна.ua
Читайте на ГК:Закарпатка злякалася не на жарт: нічний гість шокував своїми діями ціле село (ФОТО)
Читайте на ГК:Диво-порятунок на Закарпатті: вогонь забрав будинок та не маленьке життя (ФОТО)