Верховна Рада затвердила в другому читанні та в цілому проект Виборчого кодексу, який запроваджує пропорційну систему парламентських виборів за відкритими списками.
За відповідний законопроект №3112-1 проголосували 230 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер, інформує Інтерфакс-Україна.
Нардепи одним голосуванням затвердили пакет правок, які раніше було відхилено, а також проект Виборчого кодексу в другому читанні та в цілому.
Представник профільного комітету Олександр Черненко, який координував роботу над проектом кодексу, повідомив, що під час консультацій фракції парламенту домовилися, що в кодексі буде збережено прохідний бар'єр до парламенту на рівні 5%.
Крім того, він додав, що в документі передбачено набуття ним чинності 1 грудня 2023 року.
Кодекс складається з трьох книг - загальна частина, загальнонаціональні вибори і місцеві вибори.
У першій книзі визначено органи адміністрування виборчих процесів, порядок реєстрації виборців і ведення списків виборців, питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення виборів, інформаційного забезпечення та передвиборчої агітації, а також підготовки та проведення голосування і підрахунку голосів.
Друга книга складається з двох розділів - "Вибори президента України" та "Вибори народних депутатів України". Третя книга - про місцеві вибори.
Найбільш резонансною є частина кодексу про вибори до Верховної Ради, яка передбачає систему з відкритими списками.
Під час презентації проекту кодексу напередодні голосування в другому читанні Черненко зазначив, що в Україні буде 27 виборчих округів, які переважно збігаються з областями України, кримський округ приєднають до херсонського, Київ буде розділено на два округи й окремий буде в місті Дніпрі.
Як розповів представник комітету, нова система виборів передбачає, що з'їзд партії затверджує загальнонаціональний список. І цей список ділитиметься на 27 або менше (але не менше ніж 2/3 регіонів) регіональних списків. І в кожному такому регіональному списку має бути не менше ніж п’ять кандидатів. У партії буде єдиний список і регіональні. Черговість кандидатів визначає з'їзд.
Виборцю доведеться пам'ятати номер партії, визначений жеребкуванням, за яку хоче проголосувати. У відповідні віконця він вписує номер партії. Нижче в бюлетені виборець (за бажанням, не обов'язково) зазначає номер кандидата, але виключно від тієї партії, за яку голосує.
Якщо виборець нікого з кандидатів не зазначить, це означатиме, що виборець погоджується з тим порядком кандидатів у його регіоні, який склала партія.
Під час підведення підсумків голосування Центральна виборча комісія підраховуватиме насамперед скільки кожна партія набрала голосів у всій Україні і встановлюватиме, хто долає прохідний бар'єр. Ці партії візьмуть участь у розподілі мандатів.
Згідно з поясненням Черненка, загальна кількість голосів, яку набрали всі партії, що пройшли прохідний бар'єр, ділять на кількість мандатів і в такий спосіб визначається "ціна" одного мандата. Щоб встановити, скільки мандатів партія набрала в кожному регіоні, кількість голосів, відданих за партію в цьому регіоні, ділять на "ціну" мандата.
Черненко змоделював ситуацію, коли ціна мандата становить 25 тисяч голосів.
"Якщо у Львівській області партія "Позов" набрала 100 тисяч голосів. Ділимо їх на 25 тисяч. Це означає, що у Львівській області партія взяла чотири мандати. І так щодо кожної партії визначається, скільки взяла партія. І визначається, хто ці мандати отримає", - сказав він.
Як зазначив нардеп, ці мандати дістануться не тим, хто перший, другий, третій у регіональній списку партії, а тим кандидатам, хто в цьому списку набрав найбільшу кількість голосів. При цьому він наголосив, що тут роль відіграватимуть не абсолютні цифри кількості голосів, а процентний еквівалент.
"Якщо допустити, що жоден виборець не проголосував за кандидатів, а виключно за партію, то мандати розподіляються в тому порядку, в якому їх затвердила партія", - сказав Черненко.
Як повідомлялося, в першому читанні проект Виборчого кодексу ВР підтримала в листопаді 2017 року. 6 червня 2019 року парламент приступив до розгляду його в другому читанні й, згідно з регламентом роботи Верховної Ради, не може розглядати інші питання до ухвалення рішення щодо цього законопроекту.
Читайте на ГК:Посилення відповідальності за порушення мобілізації: у Раді проголосували за новий законопроєктЧитайте на ГК:Новий законопроєкт про мобілізацію: чи призвуть українців до 25 років
Читайте на ГК:Охопить майже всю Україну: синоптик розповіла, що станеться з погодою до суботи