Очільнику Закарпаття пропонують провести зустріч з головами, щоб обговорити проблеми реалізації нового етапу децентралізації

Нагадаємо, в Ужгороді відбувся V Регіональний Форум місцевого самоврядування і громадських об’єднань "Закарпаття у новому етапі децентралізації та дорожній карті реформ в Україні в 2019-2020 роках".

Форум організували Закарпатський ЦРМС за підтримки Програми "U-LEAD з Європою", Закарпатське РВ АМУ, Ужгородський університет та ключові учасники відкритого коаліційного об’єднання неурядових організацій Закарпаття «Реформи задля гідного життя».

Як відомо, Закарпатська область посідає останнє в Україні місце за кількістю створених об’єднаних територіальних громад.

Про причини гальмування децентралізації на Закарпатті говорили учасники Форуму: представники Закарпатської облради та ОДА, голови ОТГ, голови сільрад, які не отримали висновків ОДА та інших.   

За підсумками доповідей та дискусій на заході була прийнята Резолюція, яку направили центральним органам влади, Закарпатській ОДА і Закарпатській обласній раді. В ній, зокрема, йдеться про те, що в більшості органів місцевого самоврядування базового рівня і в громадах області впродовж останніх 3-ох років наростають зневіра, занепокоєння і стурбованість у зв’язку з тим, що на найбільш активному етапі децентралізаційної реформи у 2016-2018 рр. територіальні громади Закарпаття, на відміну від інших регіонів України, в переважній більшості так і не змогли сповна скористатись перевагами цієї реформи та створити  належну кількість спроможних ОТГ і гарантовано покращити рівень життя громадян, особливо, в гірських і передгірських селах.

За даними Урядового моніторингу станом на початок 2019 року Закарпаття «впевнено» займає останню позицію серед інших областей України, маючи всього 6 спроможних ОТГ за 3,5 роки реформ з-понад 50 потенційних. При цьому, маючи найбільшу кількість сільського населення серед інших регіонів, лише від нереалізації можливостей виділення коштів Державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, за мінімальними підрахунками, Закарпаття за 2016-2018 рр. втратило не менше 450 млн грн, що могли бути використані на ремонти сільських шкіл, дитсадків, амбулаторій і ФАПів, клубів і бібліотек, реконструкцію і ремонт сільських доріг тощо. Ці кошти отримали ОТГ в інших областях, де в багатьох з них кількість створених ОТГ нині перевищує 35-40.

З вересня 2015 року Закарпаття залишається єдиною областю в Україні, де ОДА, не дивлячись на неодноразові вимоги і рекомендації Мінрегіону та критику громадськості, впродовж понад 3-х років взагалі не подавала на схвалення обласною радою проект розробленого за участі експертів Перспективного плану формування територій спроможних громад. І це вже є не лише свідченням відсутності у обласної влади передбаченого Законом України реформного бачення нового територіального устрою регіону в частині ОТГ, але й створює штучне блокування процесів добровільного приєднання територіальних громад як до існуючих ОТГ, так і до громад міст обласного значення, що є правовим нонсенсом і прямим порушенням прав таких громад.

Нині на мапі моніторингу затверджених Урядом Перспективних планів лише територія Закарпатської області і тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим і т.зв. «ДНР» і «ЛНР» є білими плямами серед інших регіонів України, з чим прогресивна громадськість і громади Закарпаття аж ніяк погодитись не можуть. Як не погоджується громадськість і з висловленою через ЗМІ думкою щодо того, що начебто на Закарпатті децентралізаційна реформа  і створення ОТГ сприятимуть посиленню загроз «сепаратизму» з боку національних меншин.                                                         

Насправді – все з точністю до навпаки, бо створення ОТГ сприяє єдності країни, і це неодноразово підтверджували міські, селищні і сільські ради на територіях компактного проживання угорської і румунської національних меншин у Закарпатській області.

Впродовж 2016-2018 років Закарпатською ОДА, не дивлячись на повторні звернення місцевих рад, що створювали ОТГ, не було надано позитивних висновків загалом 5 сільським, одній селищній (райцентр) і 2 міським (райцентри) потенційним ОТГ, а за останні два роки в області було створено всього одну Баранинську сільську ОТГ.  В таких умовах більшість місцевих рад і територіальних громад області, що планували утворити потенційні ОТГ, прогнозуючи безперспективність своїх зусиль в умовах непідтримки з боку обласної і районних влад, поступово призупинили процеси формування ОТГ.

Загалом Закарпаття на початок оголошеного Президентом України і Урядом України «нового етапу децентралізації» на 2019-2020 роки опинилось у вкрай важкій ситуації надто відстаючого регіону за всіма показниками децентралізаційної реформи: в області так і немає Перспективного плану територій спроможних громад; покриття площі території області існуючими 6 ОТГ складає всього 4,8 %, а кількість населення в ОТГ від чисельності мешканців регіону становить 5,8 %, що значно нижче за аналогічні показники інших областей; у значної кількості територіальних громад Закарпаття нині сформувався високий ступінь зневіри щодо забезпечення органами виконавчої влади єдиної для всіх областей децентралізаційної політики держави по створенню ОТГ.

В цих умовах за 2 наступні роки доформувати ще понад 85 %  від  потенційної кількості ОТГ (близько 42-45 ОТГ) – видається занадто складним і мало залежним від територіальних громад і місцевих рад завданням, якщо обласна  і районні влади і надалі не підтримуватимуть децентралізаційну реформу і створення ОТГ у Закарпатській області.

У постановляючій частині учасники Форуму серед іншого вирішили звернутись до голови Закарпатської ОДА Москаля Г.Г. з пропозицією провести у першій половині лютого 2019 року робочу зустріч у форматі круглого столу з міськими, селищними і сільськими головами, що представляють існуючі і потенційні ОТГ Закарпаття, з метою обговорення і вирішення проблем, які потребують взаємодії ОДА з органами місцевого самоврядування базового рівня, і зокрема – щодо забезпечення реалізації у Закарпатській області «нового етапу децентралізаційної  реформи» на 2019-2020 роки, інформує Закарпатський ЦРМС.

Нагадаємо, Закарпаття вважають "білою плямою" на децентралізаційній карті України.