Інсинуації, залякування сепаратизмом, губернаторська заборона....

Засновник «Видавництва В.Падяка» з приводу очікуваної 26 червня в Ужгороді презентації книги «Євреї та українці: тисячоліття співіснування».

Більш абсурдного випадку в культурі Закарпаття за каденції «губернатора» Г. Москаля важко собі уявити. Керівник області не пустив у «свою губернію» колектив науковців зі США – авторів солідного україномовного видання, на яке багато років чекала громадськість, яке відзначено дипломами найпрестижнішого львівського Форуму видавців (2016) та ужгородської «Книги-фест» (2017), яке вже презентовано у понад двадцяти містах на сході, заході та півдні України та яке безкоштовно розповсюджується у мережі публічних та університетських бібліотек. Як видавець хотів би озвучити й те, що, зазвичай, залишається за лаштунками: перший примірник отримав Президент України Петро Порошенко, а Глава Адміністрації Президента України Ігор Райнін особисто вітав учасників заходів з відзначення роковин Бабиного Яру (керівник проекту П. Р. Маґочій; під патронатом Президента України), які відбулись наприкінці вересня минулого року у просторах Українського дому та Національної опери у Києві, і в рамках яких вперше було презентовано назване видання. В Ужгороді американські автори відчули себе ображеними українською владою, а тому звернулись з листом до Президента України. Глава адміністрації Ігор Райнін взяв під особистий контроль це питання. Також узгоджується список подальших презентацій в Україні, щоб унеможливити «ужгородський» сценарій зриву презентації.

Що, власне, трапилось? Один анонім (за яким криється місцевий новинар, завліт Закарпатського музично-драматичного театру О. Гаврош?) опублікував невеличку статтю, повну інсинуацій. До честі закарпатської журналістики, жодне місцеве видання не передрукувало цей підозрілий матеріал, вміщений на сайті правих радикал-націоналістів Закарпаття онлайн. Після цього «стурбовані» аноніми кількаразово зателефонували задіяним у презентації працівникам обласної бібліотеки – посипалися погрози. От, власне, й все, на що спромоглися незадоволені аноніми.

Але раптом почали поширюватись чутки про заборону презентації, що надходили з обладміністрації. Видавництво звернулось за роз’ясненням до директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю п. Я. Галаса. Він підтвердив рішення заборонити презентацію в просторах Закарпатської Обласної бібліотеки (ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка), порадив проводити свою презентацію, де завгодно, тільки не у державній установі та у некоректній формі відмовився надати письмове роз’яснення. Підлеглі губернатору структури раптом опинились у підвішеному стані, оскільки письмове розпорядження не з’явилося (можливо, його взагалі немає, а Я. Галас скористався «телефонним правом»?!). У стані невизначеності опинилась і бібліотека як державна установа: за добу до презентації згори в усній формі «рекомендують» не проводити захід, але письмово не забороняють!

Автор анонімного матеріалу на сайті Закарпаття онлайн (пізніше його передрукував сайт Правого сектору!) добре розуміється на жанрі скандальної журналістики та успішно вправляється у написанні провокативних, підбурюючих матеріалів. Суспільство, яке знаходиться у стані війни, завжди гостро реагує на прояви сепаратизму, й автор про це добре знає. А тому головною своєю фішкою він зробив страшилку про те, що презентація в Ужгороді, має «перетворитися в збіговисько сепаратистів, наснажити їх на чергові "звершення" на ниві сепаратизму і українофобії».

Акцент тут робиться на постаті американського вченого (з русинськими коренями) проф. Павла Роберта Маґочія. Того самого, чия історія України (2012) входить у трійку найбільш затребуваних в Україні університетських підручників. Того самого, чия історія Криму була презентована владою України у травні 2014 року в рамках державних урочистостей 70-річниці депортації кримських татар у Національній опері за участі тодішнього виконуючого обов’язки Президента України О. Турчинова та прем’єр-міністра А. Яценюка. Того самого, хто першим з американських колег на початку 1980-х років став запрошувати, проторюючи їм шлях до Америки, не вельми шанованих кремлівською владою українських інтелектуалів Романа Лубківського, Івана Драча, Дмитра Павличка, Бориса Олійника, Ігоря Дзеверина, Миколу Жулинського, Василя Бородіна, Віталія Русанівського, Павла Гриценка, Івана Дзюбу та багатьох інших.

Ужгородський анонім, що вже, мабуть, засмаг від «печених» провокацій у пресі, ймовірно, має вплив на закарпатську обладміністрацію. Новинар (що лякливо ховає своє прізвище!) тепер пробує себе у новій театральній ролі – попа Гапона, де масовку має зіграти Ужгород та ужгородці, яких він провокує до відпору американському «збіговиську сепаратистів». Він підбурює: «Чи "проковтне" такий плювок в обличчя український Ужгород?». Мені ж здається, що заборона презентації – це плювок у бік Президента України.

Валерій Падяк, к.н.,

засновник «Видавництва В.Падяка»

ВІД РЕДАКЦІЇ ГОЛОСУ КАРПАТ: речник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас підтвердив факт усного прохання не проводити згаданий вище захід у бібліотеці. Надто багато інсинуацій, - прокоментував Галас.

Нагадаємо, закарпатський політолог та історик Сергій Федака поділився оглядом з п'яти епох закарпатської політики.