1. Новини Закарпаття
  2. >
  3. Вся область
  4. >

Законом про мову влада хоче відвернути увагу від важливіших речей, - закарпатський політикум про новий законопроект ВРУ

12:12, 29 Cічня Влада Ексклюзив Автор: Голос Карпат

Народні депутати почали нову спробу врегулювати мовне питання в країні.

За 25 років української незалежності ця проблема була надзвичайно політизована і перетворилася в широке поле для спекуляцій.

«Голос Карпат» розпитав закарпатських політиків про те, що ж вони думають про новий законопроект, з яким наразі ознайомлюються народні обранці.

Для того, щоб вводити  нові зміни, за словами нардепа VII скликання ВРУ  Івана Бушка,  варто було б підготувати законопроект, який би враховував і закон про нацменшини. Приймати цей законопроект ізольовано – не правильно. Це суттєво вплине на існування нацменшин, які компактно проживають на Закарпатті, на їхні права. Проте, як зазначив Бушко, часто такі законопроекти виносять, щоб потім була змога вносити зміни, щоб «догодити» всім. Це досить чутливі закони

Окрім того, політик вважає, що даний законопроект може мати маніпулятивний характер.

«Влада хоче відволікти увагу від ситуації, яка зараз є в економіці та в загальному, щоб люди говорили про щось інше», - підкреслив Бушко.

Такої ж позиції дотримується і Мирослав Горват. Голова ГО "Об'єднання ромів Ужгорода" Мирослав Горват зазначив, що для ромів це питання болюче, оскільки ромська мова не кодифікована, тому якщо зараз заборонити говорити ромською, то вона зовсім зникне.

«Якщо забороняти проводити фестивалі та масові заходи ромською, то це буде катастрофа. Діти щодалі менше говорять рідною мовою, їхні батьки - забувають її.  Мова просто зникає. Національні меншини і так мають з кожним роком все менші права, а тут ще і мову заборонити хочуть. Закарпаття – багатонаціональний край і тут завжди толерантно ставились до всіх народів та народностей і ніколи нікого не утісняли в правах», - наголосив Горват.

Також він заявив, що роми Закарпаття будуть відстоювати всі свої позиції і надалі. Вони прагнуть, щоб ромська мова була кодифікована, а роми - письменні.

Мирослав Горват також підкреслив, що наразі в області діє понад сотня ромських шкіл, де вчителі спілкуються з учнями не лише ромською, а й угорською, наприклад.

«Ми не можемо зробити так, щоб ці школи зникли. Така ж ситуація і з іншими національними меншинами. Ані угорська, ані словацька, ані румунська з русинською нікуди не зникнуть, тому треба враховувати їхні інтереси також », - сказав Горват.

Депутат Верховної ради України Віктор Балога традиційно на своїй фейсбук-сторінці поділився переконанням, що мовне питання зараз є не актуальним.

«Будь-який примус стимулює розкол і мобілізує меншість. Тому, якщо хтось і виграє від нового витка мовної дискусії, то хіба колишні регіонали. Якщо мета – підіграти їм, то владі це вдалося. Але все виглядає набагато простіше – реформ немає, боротьба з корупцією провалилася, економіка в стагнації. Самий час піднімати мовне питання. Адже це набагато простіше, ніж нагодувати зубожілий народ, чи втримати сотні тисяч українців від еміграції», - підкреслив Балога.

“Мовний” законопроект має на Закарпатті й прихильників. Серед них - депутат обласної ради від “Батьківщини” Андрій Шекета. Появу законопроекту "Про державну мову" він оцінює позитивно і шкодує, що він з’явився тільки зараз, а не 20-25 років тому. Хоча серед його авторів, за словами Шекети, є представники різних партій, він не впевнений у його прийнятті. Окрім того, депутат наголошує, що до законопроекту буде багато поправок і змін.

«В загальному, ідеї, викладені в законопроекті, я підтримую і вважаю, що вони є життєво необхідними для нас зараз. Цей законопроект не є проти російської, угорської, румунської чи китайської, це законопроект ЗА українську мову, яка весь цей час відчувала себе в Україні, м'яко кажучи, не комфортно. Треба розуміти що в державі Україна не може бути забагато української мови», - розповів своє бачення Голосу Карпат Андрій Шекета.

Позитивним він вважає і той момент, що в законопроекті держава не тільки зобов’язує громадян, а й зобов’язується сама по ряду умов для вивчення мови і її впровадження. Позитивним Шекета вважає і часте посилання в законі на офіційні мови Європейського союзу, що спрощує мовне питання для етнічних угорців, словаків, німців, болгар, поляків і т.д. хоча, він додав би до цього списку ще турецьку та китайську.

«Я припускаю, що представники етнічних меншин можуть мати свої зауваження чи пропозиції до озвученого тексту, в мене вони теж є, тому важливо зараз розібрати цей закон по деталях все обговорити і прийняти такий текст, яким би послуговувалися багато років всі громадяни України, не залежно від етнічного походження», - підкреслив Шекета.

Як зазначив депутат обласної ради з президентської фракції “БПП “Солідарність” Денис Ман, питання мови, як правило, для історії України завжди слугувало об'єктом уваги. Те, що воно періодично постає предметом уваги й народних депутатів, теж закономірно. Ман також підкреслив, що законопроекти ще не обговорені профільним комітетом, який точно внесе в нього правки.

«Загалом закономірно, що державні службовці повинні володіти державною мовою й користуватися нею. Дивину має викликати якраз протилежне», - сказав Ман.  

Денис Ман також вважає, що жорсткі санкції щодо порушень буде спрощено, але головне всім добре розуміти, що не варто розхитувати ситуацію, граючи на емоціях та мовах нацменшин. Словом, варто дочекатися рішення та правок профільного комітету парламенту - в результаті Україна матиме зовсім інший документ до обговорення.

Однак “мовні” зміни уже наступили, впевненні в Закарпатському угорськомовному педагогічному товаристві. Окремі пункти листа, який уже надійшов від управління освіти викликали серед закарпатських угорців занепокоєння і обурення. Угорськомовні педагоги написали відкритого листа міністру освіти та у профільний департамент Закарпатської ОДА.

Педагоги національних шкіл мають подати поіменну інформацію про рівень володіння та користування державною мовою. Збір такої інформації є принизливим, - йдеться у відкритому листі. - … Потрібно до викладання української мови та літератури у школах з навчанням мовами національних меншин застосовувати методичний, а не політичний підхід. Треба усвідомити той факт, що українська мова для національних меншин не рідна мова, а друга мова, і тому необхідно скласти програми згідно з методиками вивчення другої мови… Забезпечити знаннями учнів ефективно можна тільки рідною мовою - це безперечний, науково підтверджений факт педагогіки, а також гарантована Конституцією України … норма.

З повним текстом Звернення угорських педагогів можна ознайомитися за цим посиланням.

Нагадаємо, мовне питання в Україні обгорворили і на сесії ПАРЄ. Зокрема, делегати країн-сусідів - Угорщини, Румунії та Польщі - наполягали на поправках щодо мовного питання, недавно ініційованого українськими парламентаріями. Відтак проект закону вже у Європі засудили, а в доповіді ПАРЄ щодо України навіть окремо прописали заклик відмовитися від його прийняття.

Читайте на ГК:Дивовижні світлини: Ужгородський пішохідний міст століття тому та тепер /ФОТО
Читайте на ГК:В Ужгороді на кордоні зі Словаччиною в черзі стоїть більше сотні фур /ВІДЕО
Читайте на ГК:В Ужгороді затримали чоловіка під час збуту 1 гр метамфетаміну
Цей матеріал також доступний на таких мовах:Російська

Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Стрічка
Система Orphus