Влада Берегова не дала дозвіл на встановлення меморіальних дошок героям угорської революції 56-го року / ФОТО

Міська влада Берегова не дала дозвіл на встановлення меморіальних дошок героям угорської революції 56-го року, колишньому меру Жігмонду Гаті та трьом відомим поетам.

У ці дні повсюдно в містах і селах краю проходять численні заходи вшанування учасників визвольної революції 56-го року в Угорщині. Мали намір віддати честь землякам, які висловили свою солідарність з повстанцями, і члени благодійного фонду “За Берегово”, який діє в Ніредьгазі: вони хотіли відкрити відповідну меморіальну дошку десь в центрі міста. Написали листа-клопотання в міську раду з проханням надати дозвіл на її встановлення. Пройшло більше півроку, але відповіді не отримали. Довелося монтувати кам’яну плиту на приватній території Європейського будинку. Тут і відбулося зібрання з нагоди вшанування учасників революції 56-го року.

Спогадами про події тих днів поділився консул угорського консульства в Берегові Іштван Торжа.

“23 жовтня вулиці й площі Будапешта заполонила молодь, мирна акція протесту переросла у зіткнення, а відтак – збройне повстання,- нагадав дипломат.- Разом зі студентами проти ненависного тоталітарного режиму піднялася вся країна. Чимало прихильників руху проти комуністичного гніту було і на Закарпатті”.

Революція зазнала поразки, але вона розбудила багатьох патріотів, заклала основи вільного мислення та майбутніх акцій протесту, зокрема, празької весни, визвольного руху в Польщі, зміни режиму в 1989 році в Угорщині.

“Тепер у нас інші виклики,- продовжував голова фонду “За Берегово” Арпад Далмай.- Основний із них зараз – це міграція. Уряд Угорщини єдиний в Європі перший виступив проти цих процесів та квот на розміщення біженців, що є прямим ударом по національній демократії. Не в останню чергу надихали угорців на такі дії світлі ідеали повстання 56-го року”.

Керівник кураторіуму розповів, що члени формування “друзів Берегова” вирішили встановити в місті бодай один пам’ятний знак на честь “хлопців Пешта”, куди б могли прийти закарпатці, гості з Угорщини, щоб схилити голови на знак шани до подвигу повстанців, запалити свічку, покласти квітку, адже подібних символів у Берегові не було.

Вшанувати пам’ять земляків навіть з Будапешта приїхали колишні берегів чани, зокрема, заслужений працівник культури України, незмінний режисер і актор угорського народного театру вісімдесятип’ятирічний Отто Шобер. Власний вірш про героїв революції декламував знаний краєзнавець Йосип Чоболя, учні міських навчальних закладів. Поклали вінки до меморіальної плити відомий закарпатський поет Ласло Варі Фабіан, лицарі ордену Карпатської низовини, інші відомі особи.

“У місті давно потрібно було встановити такий знак”,- каже Голосу Карпат Ласло Варі Фабіан.

“Проте міська влада дозволу на його встановлення не давала,- акцентував у святковій промові Арпад Далмай.- Не відреагувала вона і на клопотання дати добро на відкриття пам’ятної дошки на честь колишнього мера Берегова Жігмонда Гаті, який правив містом понад 20 років і багато зробив для його розвитку.”

Ось що пише про Жігмонда Гаті у своїй книзі “Уривки з історії Верке” нинішній глава міста Золтан Бабяк:

“З його іменем пов’язане прийняття рішення про викладення з каменю каналу Верке і здійснення першого етапу цих робіт, звуження отворів на центральному кам’яному мосту, використання його конструкцій на благо міста, викуп земельної ділянки під будівництво Палацу правосуддя і його спорудження (зараз тут знаходиться Закарпатський угорський інститут. Ред.), започаткування електрикофікації Берегова та його благоустрою, стабілізація діяльності поліції тощо.”

Після таких слів визнання ролі Жігмонда Гаті в розвитку міста незрозуміло, чому міськвиконком на чолі з їх автором не дав дозвіл на встановлення меморіальної дошки колишньому меру. Ентузіасти все-таки відкрили її в суботу теж на приватній будівлі на розі вул.Ольги Кобилянської, яка колись носила ім’я Жігмонда Гаті. На плиті значиться дата – 2015. Саме торік виповнилось 90 років з дня смерті колишнього мера і саме з цієї нагоди хотіли встановити її активісти фонду “За Берегово”. Не судилося: чекаючи на дозвіл мерії, довелося відкласти урочистість аж до тепер.

”З 21 серпня 2015 року лежить у міській раді Берегова клопотання на відкриття пам’ятної плити трьом відомим поетам, уродженцям міста, яких знають і в Угорщині, а саме Ласлу Беллеї, Дьєзе Реговці та Пірошці Рейхард,- ділиться з Голосом Карпат Арпад Далмай.- Годилося б увіковічнити їх пам’ять, аби не забули нащадки ці імена, десь у центральній частині міста, скажімо, на боковій стіні Будинку культури. Та керівництво міста разом із Золтаном Бабяком вважають за краще розміщувати тут рекламу, а клопотання фонду “За Берегово” тримають під сукном, відклавши його у довгу шухляду. Як і попередні.”

Микола Горват.