Нещодавно народний депутат України від 72-го мажоритарного округу з центром у місті Тячів Василь Петьовка подав до парламенту власні зміни до Закону України «Про засади державної мовної політики».
Вони полягають в обов’язковій здачі ЗНО з усіх предметів виключно українською мовою. Без можливості використання мов нацменшин. Для Закарпаття, в якому нині проживає кілька сотень тисяч представників нацменшин, це питання особливо актуальне. Відтак ми вирішили дізнатися думку закарпатських угорців про цей законопроект, а також поцікавилися позицією самого автора документу – Василя Петьовки.
Так, нещодавно обраний голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич однозначно заявив, що подібне рішення може суттєво ускладнити процес здобуття вищої освіти для угорської молоді:
«Норма, котра діє вже кілька років поспіль, має бути збережена. Нехай діти здають українську мову і літературу, але інші предмети мають бути на мовах нацменшин.
Зараз система, яка повністю опрацьована і налагоджена по здачі і перекладові всіх предметів у міністерстві освіти, дає гарантію для того, щоб наші студенти змогли поступати не тільки в закарпатські вузи, але й по всій території України. Але сама велика проблема, якщо буде ця поправка прийнята, полягатиме в тому, що студенти цю спеціальну термінологію і весь предмет у своїй школі вивчають виключно угорською мовою. І вони уже не будуть мати можливість підготуватися. Я сподіваюся, що ця норма не буде прийнята. Інакше ми можемо повністю втратити цих студентів. Вони будуть мати можливість вступати тільки за кордоном. Історію, біологію, хімію, математику вони зараз не здатні здавати українською мовою. Українська мова та література як обов’язковий предмет це зрозуміло. У цій країні ми живемо і ми повинні спілкуватися і знати українську мову».
Відтак позиція самого Василя Петьовки Зубаничеві зрозуміла не до кінця:
«Я не знаю, що було на думці народного депутата, коли він вносив цю пропозицію. Але він повинен був подумати і про своїх виборців. У Тячівському районі також є угорці і румуни. Питання щодо нових правил ЗНО, якщо будуть якісь зміни, повинні обговорюватися із представниками усіх нацменшин в усій Україні. І ця зміна може викликати дуже велике обурення, тому що більшість дітей, котрі під час навчання у вузі можуть освоїти українську мову, наприклад, в Ужгороді чи у Львові, зараз будуть повністю відрізані від того, щоб поступити у ці виші. Це 10 або 12% дітей, які хочуть в Україні навчатися, бути гідними громадянами і потім повертатися до своїх громад, вони будуть для нас втрачені назавжди. І наша громада буде через це бідніша».
Натомість Василь Петьовка переконував нас, що намагається відстояти інтереси саме представників нацменшин:
«Чиї інтереси ми відстоюємо? Якщо дивитися коротко, то так, дійсно хтось може бути цим невдоволений. Але даний законопроект поки що всього-навсього написаний і він підлягає дискусії. Я по-любому хотів би відстояти інтереси всіх нацменшин, які проживають в Україні, не лише компактно у Закарпатті, і сказати їм: люди добрі, ви для себе визначилися і прийняли рішення жити в Україні. Так чи ні? Напевне, відповідь буде «так». Скажіть, будь ласка, чи ви хочете, щоб ваші діти досягли найвищих вершин в Україні? Так чи ні? Напевне, відповідь буде «так». То якщо так, то давайте подумаємо: зі знанням лише угорської чи румунської мови, не знаючи українську, ваші діти не зможуть цих вершин досягнути? То давайте подумайте про своїх дітей і з самих маленьких, коли є вибір обирати дитсадочок, подумаємо, в який дитсадочок їх віддавати».
Разом з тим, Василь Петьовка заспокоює: він сподівається, що ця поправка буде внесена, однак діяти вона почне років через десять. Щоб жителі України встигли підготуватися до навчання згідно з новими правилами:
«Я думаю, що цей закон буде прийнятий, якщо Верховна Рада подивиться на це з інтересами нацменшин. Але діяти він почне, умовно кажучи, із 2025 року. Щоб люди знали наперед. Щоб це не було як сніжний ком, що із завтрашнього дня при вступі може бути лише українська. Так, це буде проблема. А якщо дати його із відтермінуванням, і дати йому років десять, то батьки вже будуть розуміти, що дитина народилася, і прийшов час щось думати і щось планувати. Чи моя дитина виросте і буде лише тут у моєму селі і спілкуватиметься лише на мові нацменшин, чи все-таки я буду щось робити, щоб дати моїй дитині трохи довший шлях у її житті. Хай батьки вирішують це питання».
Нагадаємо, законопроектом пропонується виключити із діючого закону норму, за якою при бажанні особи тести ЗНО надаються у перекладі на регіональну мову або мову меншин (за винятком тесту з української мови і літератури). Під виключення із закону потрапило також право прямого прийому радіо- і телепередач із сусідніх країн, які транслюються такими самими або схожими до державної мови або до регіональних мов і мов меншин України мовами.
Більше за темою
Закарпатський нардеп хоче змінити мовну політику Закарпаття
Румуни Рахівщини попросили уряд про двомовні атестати та університет
Угорці Берегова попросили уряд змінити програму вивчення української