Ужгородський Водоканал: у пошуках інвестора / АНАЛІТИКА.

Події, що відбуваються навколо КП «Водоканал м. Ужгород», викликають суперечливі думки і коментарі.

Сюжет про рейдерське захоплення з’явився на «Першому кабельному». Хтось вбачає у них суто економічні аспекти, хтось впевнений, що без «політики» не обходиться.

14 листопада працівники Водоканалу прийшли до міської ради, аби протестувати проти можливої приватизації підприємства та звільнення його директора. Вони наголошували, що підприємство безпідставно звинувачують у поганій роботі та неспроможності керівника «Водоканалу» якісно виконувати свої обов’язки.

- В таких умовах працювати неможливо. Звинувачення безпідставні. Нам відомо, що «Водоканал» хочуть приватизувати. Якщо це станеться, то 500 працівників залишиться без роботи. Ми більш ніж впевнені, що приватизація нічим добрим не закінчиться, і підприємство просто розкрадуть, - розповіла журналістам працівниця КП «Водоканал» Леся Посоліна.

Деякі представники міської ради були здивовані акцією протесту.

- Я не розумію, чому люди прийшли. Ми їх підтримували, надавали своїх юристів. Рішення про зміну керівництва ми не можемо прийняти. Депутатська сесія немає права звільняти директора комунального підприємства, а лише може порекомендувати міському голові переглянути трудові відносини керівника та працівників», - зазначив, до прикладу, Олександр Волосянський.

Таку позицію, правда, розділяють далеко не всі депутати. «Голосу Карпат» із джерел у міськраді стало відомо, що питання приватизації Водоканалу дуже цікавить певну групу народних обранців, причетних до роботи комунальних підприємств. Так, керівник одного із ужгородських ЖРЕРів не приховує свого інтересу. Питання ліквідації ЖРЕРів рано чи пізно вирішиться, тож про майбутнє треба подумати. Більше того, цьогоріч він мав прикрий досвід свого примусового «звільнення». Йдеться про екс-регіонала Анатолія Ковальського. Саме його, до речі, представник ГО «Кардинальні зміни» Євген Молнар звинуватив у причетності до провокацій проти працівників Водоканалу у міськраді 14 листопада.

- Чоловік в окулярах, який мав конфліктну ситуацію з робітницею Водоканалу не має жодного відношення до ГО «Кардинальні зміни»! …Є інформація, що це були «засланці» від «поважного» депутата Ковальського, який, не поважаючи громадськість міста, хотів покинути зал засідання, продемонструвавши, що йому начхати на громаду і їхні проблеми!

Проти роботи водоканалу виступили і деякі члени Громадської Ради при міськраді. Зокрема, Олександр Пересоляк відверто заявляє про серйозні порушення законодавства на підприємстві. Він є ініціатором проведення цілої низки фіскальних перевірок. (Їх вимагають й інші громадські активісти, посилаючись на те, що, згідно із Податковим кодексом України, керівник комунального підприємства, який допустив податкову заборгованість, повинен бути звільнений).

Реакція працівників КП не змусила себе довго чекати. Начальник управління збуту послуг Наталія Третякова у коментарі журналістам повідомила, що за адресою, яку вказав Пересоляк як місце проживання, за воду не платять із 2007-го року. Більше того, у Водоканалі підрахували борги усіх членів Ради: їх, за інформацією керівника КП, виявилося більше 50 тисяч грн. (загалом, мешканці обласного центру боргують КП майже 22 млн. грн.)

Окрім даних про борги, на прес-конференції 20 листопада керівник підприємства з 2004-го року Юрій Омеляненко розповів і про можливе рейдерське захоплення КП:

- Київська фірма «Чиста вода-Ізюм» намагається відібрати водопостачання в Ужгорода, попри всі докази неправомірного оформлення договору концесії, львівські суди не спішать приймати рішення на користь нашого міста. Нині ще 4 справи перебувають на розгляді у суді. 17 попередніх рішень ухвалено на користь КП «Водоканал м. Ужгород», проте під «шумок» революції, тобто скориставшись відсутністю постійної влади, рейдерське підприємство знову почало захоплення, два тижні тому їх представники приїжджали в Ужгород, щоб поновити свої права на комунальному об’єкті.

Історія сьогоднішніх рейдерів розпочалася у 2010-ому, коли Антимонопольним комітетом України надано дозвіл ТОВ «Чиста вода – Ізюм» (м. Київ) на одержання в концесію активів у вигляді цілісного майнового комплексу КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода». Міська рада під керівництвом Сергія Ратушняка ухвалила відповідне рішення. Документи оформлялися за прискореним графіком і з суттєвими порушеннями. Відповідно до них товариству «Чиста вода-Ізюм» безпідставно було надано право протягом 50 років управляти підприємством та майном Водоканалу. Прокурор міста виніс протест на адресу Ужгородської міської ради й оновлений її склад відмінив незаконне рішення.

Та пошуки інвестора на цьому не закінчилися. У липні 2012-го на черговому засіданні депутати розглядали питання про спільну діяльність з водопостачання та водовідведення з Шепетівським ТОВ Концерн «Комунальні системи України». Проект рішення викликав бурхливе обговорення у залі засідань і суперечку між депутатами.

Дехто з депутатів нарікав, що приватний інвестор не надав жодних конкретних цифр і деталей, чіткого плану роботи. Був тільки офіційний лист на адресу міської влади, в якому йшлося про те, що приватний інвестор вкладе в ужгородський «Водоканал» майже 30 млн. грн., оренда - на строк до 10 років, «Водоканал» перетворюється на «Ужгородводоканал». Інші вимагали негайного ухвалення рішення, мотивуючи свою позицію тим, що кожен голос «проти» позбавляє ужгородців елементарного користування водою.

Тоді було вирішено відправити робочу групу до Шепетівки, аби зібрати про інвесторів якомога більше інформації. До складу групи увійшло 6-ро депутатів від різних фракцій. До слова, Анатолій Ковальський був серед них і саме він звітувався. Депутати ухвалили звіт та дали протокольне доручення Департаменту міського господарства розробити типовий договір створення спільного підприємства на основі КП «Водоканал» та «Агентства розвитку житлово-комунального господарства України» без створення юридичної особи.

Практичного втілення це рішення не мало, а сьогодні депутати неохоче згадують про ті події. Очевидно, зіграла роль активна позиція працівників Водоканалу, які, побоюючись масових звільнень, виступили проти будь-яких інвесторів та реакція ЗМІ. Журналісти оприлюднили цікаву інформацію про інвесторів. Так, засновниками ТОВ «Комунальні системи України» є два інших київських ТОВ – «Центр комунального розвитку» та «Агентство муніципального господарства». В свою чергу, засновником кожного з них є компанія «Алвірандра Холдінг Лімітид», зареєстрована на Кіпрі. Тобто, водоканал міг стати власністю кіпрського офшору.

Проблеми фінансового стану комунального підприємства обговорювалися неодноразово. До прикладу, на цьогорічному квітневому засіданні виконкому Омеляненко вкотре розповідав про борги та незадовільні тарифи підприємства, про застарілу матеріально-технічну базу та ряд інших проблем. Після тривалого обговорення присутні дійшли до висновку, що Водоканалу потрібен інвестор. Хто? – питання вкотре залишилося без відповіді. А вже за кілька місяців знову з’явилася «Чиста вода-Ізюм».

У серпні ц.р. прокуратура в суді захистила інтереси держави в особі КП «Водоканал» - рішенням господарського суду Закарпатської області позов про визнання недійсним концесійного договору від 4 грудня 2010 року задоволено - концесійний договір визнано недійсним. Та епопея не закінчилася. Так звані нові господарі подали апеляцію. Справу розглядають і Львові.

Яким буде продовження нинішньої історії рейдерства – побачимо уже скоро. Начальник юридичного відділу КП «Водоканал м. Ужгород» Олеся Подсоліна розповіла, що незважаючи на затверджені методи розрахунку вартості, оцінку майна міська влада не робила взагалі. На документах з боку Ужгородської міської ради стоїть підпис ніби то директора КП Орловського. Більше того, відповідно до умов договору саме така форма передачі підприємства передбачає ліквідацію КП «Водоканал». В той час, як «Чиста вода-Ізюм» навіть не може представити суду документів на підприємство, адже обов’язкову щорічну перереєстрації вони не проходили ще з 2011 року.

Керівництво КП направило відповідні Звернення до Президента України Петра Порошенка, Генеральної прокуратури та СБУ, оскільки підприємство вважається стратегічним об’єктом. Також готується подання до Кабміну, щоб Ужгород включили до програми банку Реконструкції та розвитку, яка передбачає надання коштів водоканалам

Звісно, підприємству потрібен інвестор. Власними силами воно може підтримувати водопостачання на належному рівні, але серйозних модернізацій не осилить. Із відповідними ініціативами час від часу виступають ті чи інші депутати. Однак, через небажання поступитися власними інтересами, питання кожного разу блокується.