Тетяна Чорновол:«Балога і Москва фінансують сепаратизм на Закарпатті».

В Ужгород приїхала Тетяна Чорновол. Відомий борець з корупцією, журналіст-розслідувач та новоспечений політик зустрічалася зі студентами факультету журналістики.

В Ужгород приїхала Тетяна Чорновол. Відомий борець з корупцією, журналіст-розслідувач та новоспечений політик зустрічалася зі студентами факультету журналістики. І дала ексклюзивне інтерв’ю Голосу Карпат.

Бандерівців на Закарпатті багато зустрічала?

- Звичайно (сміється. – Авт.). Їх тут багато – щирих, добрих, відкритих людей. Почуваю себе чудово - як всюди в Україні. Буваю на Закарпатті зараз не часто.Пам’ятаю, як «ловила» з чоловіком літак Балоги, коли той очолював Адміністрацію Президента. Віктор Іванович показував тоді незначні статки, але літав чартерами. Було цікаво. Три дні сиділи в аеропорту в Ужгороді. Дочекалися. Був чартер. Було фото. Літак той «світився» за кордоном часто. Тоді мені вдалося довести, що Балога мав тісні зв’язки з Медведчуком та Тимошенко, яка, за дивним збігом обставин, завжди з’являлася там, де за кілька днів був Балога.

- До речі, Балогу часто зв’язують із підтримкою сепаратистських рухів. Днями у Львові Європейська галицька асамблея, яку підозрюють у сепаратизмі, провела конференцію. Активісти заявили, що не проти потрапити в ЄС без України. Запросили приєднатися до ініціативи Закарпаття та Буковину. Яким ти бачиш розвиток подій?

- Складне і дуже серйозне питання. Балога і Москва фінансують сепаратизм на Закарпатті. Я готувала журналістське розслідування на цю тему. Мала у розпорядженні відео із з’їздів русинів, де до Балоги зверталися як до фінансиста, і які свідчать, що свого часу Віктор Балога фінансував сепаратизм у регіоні.

Зізнаюся, тішить, що Балога та його брати таки не йдуть офіційно як представники "Блоку Петра Порошенка». Це було б велике розчарування у команді Президента.

- А ти з яким настроєм йдеш у парламент? Не відчуваєш себе людиною із так званого «піарного» списку: «актор, спортсмен, комбат, журналіст»?

- Настрій бойовий! Абсолютно не відчуваю себе зайвою. Я йду з командою, з якою насправді вже давно. Ми несемо спільну відповідальність, бо разом пройшли майданний період, який справді був дуже страшний.

- Ти проводила резонансні розслідування щодо корупційних схем у вищих органах влади. Була одним із громадських лідерів Революції Гідності, за що тебе мало не вбили. Твій чоловік загинув в зоні АТО... У що ти віриш? Звідки сили?

- Є дві речі, в які я вірю – Україна і мої діти. Віддати життя заради країни, заради моїх синів - не проблема. Я не хочу проводжати дітей на передову. Діти й Україна – це єдине.

- Ти часто буваєш в Зоні АТО. Коли, на твою думку, це все припиниться?

- Коли будемо сильними. Ніякі міжнародні документи, заяви, домовленості цього не вирішать. Вони запрацюють за однієї умови - коли ми будемо сильними. Потрібна сильна економіка, сильна армія, без них ми нічого не досягнемо.

- Останні Закони ВР - антикорупційний, про люстрацію, посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства. Як оцінюєш їх з точки зору пересічного виборця і з точки зору майбутнього парламентаря?

- Маю багато зауважень.У бажанні провести антикорупційний Закон, автором якого я була, дійшло до смішного. На етапі, коли мої опоненти проштовхнули свій закон через уряд та Адміністрацію Президента, він узагалі містив страшні норми. Вони дозволяли нищити бізнес, а керівники державних підприємств, які у нас традиційно реалізують надпотужні корупційні схеми, при цьому не були підслідними. Але найсмішніше, що коли вже цей закон пройшов через Кабмін, а я написала про це блог, вони таки зважили на критику, і фактично, на коліні його змінювали. Зараз мені приємно,що відсотків 80 Закону – це мої ініціативи.

- А політичну ситуацію в державі як би охарактеризувала?

- Як на мене, причому це дуже щиро, - ситуація розвивається оптимістично. Навіть попри мою величезну особисту трагедію…Справа не в тому, що зараз Путін окупував певну частину України. Насправді, це з якого боку дивитися. Це не Путін окупував, це українці звільнили. Звільнили величезну територію України від Путіна, від "совка".

Для мене величезним відкриттям став Маріуполь. Там зараз б'ється серце України. Там їдуть, наприклад, українські бронетранспортери з прапорами, а люди виходять на дорогу привітатися, приводять дітей, кидають квіти. Ти зупиняєшся, до тебе біжать, приносять якісь продукти, воду, просять патрони на згадку. Зараз процес розвивається, насправді, позитивно. Я завжди говорила про це з чоловіком…

- Ти – номінантка на Премію Європарламенту імені Сахарова "За свободу думки"-2014. За рішенням парламентарів, Євромайдан представляли, окрім тебе, українські громадські активісти Мустафа Найєм, Руслана Лижичко та Єлизавета Щепетильникова. Що значить для тебе таке визнання?

- У інший час приймала бпозитивно і емоційно. Зараз важко думати про себе особисто…

- Арсен Аваков в ефірі одного з телеканалів сказав про тебе: «Вписати її в бюрократію – це не найкраще рішення. Вона гіперчесна…» У парламент ти впишешся?

- Переді мною не стоїть завдання вписатися, а конкретні справи – для держави… Навіть, якщо ці справи я буду виконувати в зоні АТО: з автоматом у руках, у бронежилеті і з очікуванням наказів свого командира.