Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 29 червня по 8 липня 2016 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Всього було опитано 2001 респондент віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Переважна більшість (76,0%) опитаних вважає, що ситуація розвивається «однозначно у неправильному» або «скоріше в неправильному» напрямі. Тільки 17,6% респондентів з тою чи іншою впевненістю заявили, що країна рухається у правильному напрямі. (Не визначились з відповіддю – 6,4%), повідомив ЦСИ "София".

У масових настроях домінують песимістичні очікування щодо найближчого майбутнього України. Більше половини (53,9%) опитаних «песимістично» або «скоріше песимістично» сприймають майбутнє країни через рік. Тільки третина (35,7%) респондентів оцінює перспективу розвитку ситуації тою чи іншою мірою оптимістично. (Не визначилися з відповіддю – 10,4%).

Найчастіше українці негативно оцінюють ті зміни, які відбулися після «Євромайдану» в Україні. Тільки 11,9% опитаних вважають, що «Євромайдан» приніс в країну переважно позитивні зміни. Утричі більше (36,6%) тих, хто дотримується думки, що революція мала переважно негативні  наслідки. Досить багато (27,7%) тих, хто розділяє точку зору, що «Євромайдан» приніс доброго й поганого приблизно нарівно. Чимало (18,1%) респондентів не убачає якихось змін взагалі. (Не визначилися з відповіддю – 5,7%).

В цілому українське суспільство критично оцінює підсумки «Євромайдану». Революції нічого не вирішують, для розвитку країні потрібна стабільність – так вважає  більше половини (55,4%) опитаних. Лише 6,6% респондентів поділяє думку, що цілі «Євромайдану» були досягнуті й у країни з'явилася перспектива успішного розвитку. Щоправда є чимало (25,0%) радикально налаштованих громадян, які дотримуються точки зору, що цілі «Євромайдану» не були досягнуті, й тому потрібна нова революція. (Не визначилися з відповіддю – 13,0%).    

Оцінка діяльності влади 

 Переважна більшість населення України негативно оцінює діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України. Три чверті (75,3%) опитаних «скоріше не схвалює» або «категорично не схвалює» роботу Порошенка. Тою чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Порошенка – 20,4% респондентів. Причому повністю схвалюють роботу Порошенка на посаді Президента тільки 2,6% опитаних. (Не визначилися з відповіддю – 4,3%).

Хоча Володимира Гройсмана лише нещодавно призначили на посаду Прем’єр-міністра, його діяльність оцінюється дуже критично. Про кредит довіри новому уряду не може йти і мови.Переважна більшість (70,4%) опитаних «скоріше не схвалює» або «категорично не схвалює» роботу В.Гройсмана. Тільки 18,1% схвалює її тою чи іншою мірою, причому лише 1,9% респондентів схвалює її «повністю». (Не визначилися з відповіддю – 11,5%).  

Серед керівників держави найгірше характеризується робота Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Три чверті (76,4%) опитаних «скоріше не схвалює» або «категорично не схвалює» роботу А.Парубія. Тою чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Голови Верховної Ради – 11,2% респондентів. Причому повністю схвалюють дяльність Парубія тільки 1,0% опитаних. (Не визначилися з відповіддю – 12,4%).

Коли Арсеній Яценюк у лютому 2014 року очолив Кабінет Міністрів, він назвав склад свого уряду «політичними камікадзе». І ці слова стали пророчими. Населення вкрай критично сприймало діяльність уряду Яценюка; це зрештою призвело до того, що він втратив довіру людей і перспективу як політик. Сьогодні тільки 9,7% опитаних ставиться до нього тою чи іншою мірою позитивно, причому «однозначно позитивно» - лише 0,8%. Водночас, 85,8% респондентів ставиться до Яценюка «однозначно негативно» або «скоріше негативно». (Не визначилися з відповіддю – 4,5%).

 Електоральні орієнтації населення 

У випадку голосування за закритими партійними списками найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар'єр і потрапити до Верховної Ради сьогодні мають партія «Опозиційний блок», «Батьківщина», Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка та «Свобода».

Серед респондентів, які «обов’язково» братимуть участь у виборах збираються підтримати…

«Опозиційний блок» - 15,6%,ВО «Батьківщина» - 13,5%,Блок Петра Порошенка «Солідарність» - 12,6%,Об’єднання «Самопоміч» - 9,4%,Радикальну партію Олега Ляшка – 8,6%,ВО «Свободу» - 5,3%.

Інші партії мають показники електоральної підтримки менше 3,0%. Чимало нових партій, які нещодавно претендували на лідерські позиції в українському політикумі, закріпилися в категорії «непрохідних». Зокрема, «УКРОП» висловили намір підтримати лише 1,0% респондентів (серед тих, хто «обов’язково» голосуватиме), партія «Відродження» має 0,9% прихильників, «Наш» край» - 0,6%, «Демократичний альянс» - 0,6%.   

Якби в бюлетень для голосування включили партію, яку очолює Міхеіл Саакашвілі (на даний час такої не існує), то найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр мали б такі партії:

«Опозиційний блок» з показником підтримки 15,6% (серед респондентів, які «обов’язково» голосуватимуть),ВО «Батьківщина» - 12,8%,Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 12,2%,Радикальна партії Олега Ляшка – 8,6%Об’єднання «Самопоміч» - 8,5%,Партія Міхеіла Саакашвілі – 5,2%.

Великі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр також зберігає ВО «Свобода» - її показник електоральної підтримки становить 4,8%.  Інші партії мають показники електоральної підтримки менше 3,0%. Отже, якщо у виборчому бюлетені з’явиться партія очолювана Саакашвілі, найбільше прихильників можуть втратити партії «Самопоміч» та «Батьківщина». Для них партія Саакашвілі стане серйозним електоральним конкурентом.

Якби в бюлетень для голосування включили партію, яку очолює Надія Савченко (на даний час такої не існує), то найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр мали б такі політичні сили:

«Опозиційний блок» з показником підтримки 15,8% (серед респондентів, які «обов’язково» голосуватимуть),ВО «Батьківщина» - 10,8%,Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 10,4%,Партія Надії Савченко – 10,0%«Самопоміч» - 8,3%,Радикальна партія Олега Ляшка – 7,1%.

Великі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр також зберігає партія «Свобода» - її показник електоральної підтримки становить 4,3%.  Інші партії мають показники електоральної підтримки менше 3,0%.

Таким чином, якщо у виборчому бюлетені з’явиться партія очолювана Надією Савченко, вона стане серйозним електоральним конкурентом практично для всіх провідних партій окрім «Опозиційного блоку». Причому найбільше прихильників можуть втратити «Батьківщина» та Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Якби на момент опитування відбувалися президентські вибори, то найкращі шанси вийти до другого туру мали б Юлія Тимошенко, Юрій Бойко та Петро Порошенко.

Серед респондентів, які «обов’язково» братимуть участь у виборах мають намір проголосувати…

за Ю.Тимошенко - 15,5%.за Ю.Бойко - 13,3%,за П.Порошенка - 13,0%,

Якби в бюлетень для голосування включили ім'я Надії Савченко, то в цьому випадкуприблизно рівні шанси вийти до другого туру мали б четверо кандидатів: Юлія ТимошенкоЮрій Бойко, Петро Порошенко та Надія Савченко.

Серед респондентів, які «обов’язково» братимуть участь у виборах мають намір проголосувати…

за Ю.Тимошенко - 13,4%,за Ю.Бойко - 13,2%,за П.Порошенка - 11,1%,за Н.Савченко – 10,8%.

Отже, якщо Надія Савченко братиме участь у президентських перегонах, вона стане серйозним електоральним конкурентом для П.Порошенка та Ю.Тимошенко. Вони втрачатимуть частину свого електорату на користь саме цього кандидата.