В мережі розповіли по символ Угорської нації, який знайшли в Берегові (ФОТО)

У 1890 році при розробці кам’яного кар’єру на Малій Горі (околиці Берегсасу) була випадково знайдена могила, де на глибині близько трьох метрів знаходилися останки знатного угорського воїна.

Робітники повідомили про знахідку відомому історику-краєзнавцю Тиводару Легоцькому. Уже на місці він підтвердив: знахідка видатна. Вже в мерії дослідник їх ретельно оглянув й запропонував знахідки, передати в Національний музей Угорщини в Будапешті. Згодом він першим опублікував дослідження на цю тему, в «Археологічному збірнику» за 1900 рік він перераховує знайдені в цьому похованні речі, які, зокрема, складалися із прикрашеної золотою пластинкою піхви шаблі, самої шаблі, руків’я якої було оздоблене срібними розетками, залишків вудила та пряжок. Крім того, була знайдена верхня частина шолому. Т. Легоцький ретельно її описує у 2-му томі своєї монографії: «У берегсаському похованні була виявлена позолочена срібна пластина пірамідальної форми із візерунками. Її висота 9,5 см, діаметр 7 см. Знахідка, на мою думку, служила прикрасою верхньої частини шапки або сагайдака для стріл. Зображення візерунків ідентичні тим пластинкам, які знайдені у Сваляві, Бездеді, Бодрозі, Соболчі. Не виключно, що ці візерунки були поширені по всій Угорщині, і за моєю пропозицією Мункачі Міхай використав їх на великому історичному полотні «Здобуття Вітчизни» на шапках деяких воїнів. (Археологічні дані Вітчизни: Березький комітат та його околиці від древніх часів до приходу угорців». Мукачево. 1912, стор. 84-85). Саме цю знахідку передали на зберігання в Угорський національний музей у Будапешті. З часом вона стане символом угорської нації, а під час святкування 1100-річчя здобуття Вітчизни було випущено багато поштових листівок із її зображенням. У Берегові на фасаді будівлі реформатської церкви з нагоди цієї дати, у 1996 році, встановлена пам’ятна дошка з барельєфним зображенням знахідки. (Валерій Разгулов: «Люби і знай свій рідний край». «Берегово». № 18. 15 травня 2009 р.).

Слід сказати, що при веденні земельних робіт на Малій горі, у 1933 році, знову випадково було знайдено поховання. За описами, не настільки багате, як попереднє. Фахівці мукачівського музею ім. Тиводара Легоцького ретельно занотували їх. Серед знахідок: фрагменти шаблі, стремена та наконечники стріл. Це поховання теж належало до епохи прибуття угорських племен на свою Батьківщину.

На початку ХХ століття берегівські ентузіасти планували встановити на Малій горі,на місці унікальної знахідки, обеліск-стелу, який би нагадував про часи (кінець ІХ - початок Х ст.), названі в угорській історіографії: «епохою здобуття Вітчизни». Почали навіть збирати на його спорудження кошти, але Перша світова війна і подальші події завадили здійснювати задумане. І от, нарешті, завдяки клопотанням знаного і авторитетного угорського патріота і дослідника, колишнього мешканця нашого міста Далмаі Арпада, на Малій Горі, 1 липня 2017 року був відкритий меморіал, присвячений пам’яті Тиводара Легоцького (на фото). На пам’ятнику вибиті такі слова: «Тут, на Горі Кішгедь у квітні 1890 року знайшли могилу вершника епохи здобуття угорцями Батькивщини (895-896 рр.), з якої вилучили унікальний верх високої шапки, який зберігається в Угорському Національному музеї».

Наша розповідь буде не повною, якщо не згадаємо і про те, що в вересні 2013 року поблизу Мукачева на горі Кендерешівка (виста 200 м) урочисто відкрито пам’ятник на честь того, що саме у цьому місці, у 1896 році, були намальовані ескізи великого монументального полотна (циклограма площею 1800 кв. метрів) всесвітньо відомого художника Фесті Арпада «Прибуття угорців».

Валерій Разгулов, історик-краєзнавець

Нагадаємо про трійцю закарпатського туризму: термальна вода, вино і місцева кухня (ВІДЕО)