"Мачка бы тя кōпнулa!": в мережі розповіли походження закарпатського слова "мачка"

Таку колоритну лайку важно не запам'ятати! А чи задумувались ви звідки в нас, у Закарпатті, з'явилось слово “мачка"?

Насправді — це зменшувальна форма давньослов'янського слова “маца” (кіт), що походить від імітації м'явкання (мяяяяяц...мяяяц), або від приманювального вигуку мац-мац, повідомили в спільноті По-нашому. Окрім нас, таке прадавнє слов'янське слово використовують словаки, хорвати, словенці (mačka) та серби з македонцями (мачка). Саме від слов'ян слово запозичили угорці, адже котів до переселення в Європу вони не мали.

А як же українська “кішка"? Ну … не така вона вже й українська, а скоріш міжнародна. Варто зазначити, що першими котів одомашнили Єгиптяни, а розповсюдили по Європі Римляни. Саме тому назва кота у більшості європейських мов походить від простонародного латинського “cattus". Англійською кажемо - “cat", французькою - “chat", німецькою - “Katze", італійською - “gatto", тощо. Латинське cattus було запозичено й слов’янами: від старослов'янського “котъ" маємо українське “кіт", російське “кот", польське “kot”, чеське “kocour".

Тут починається саме цікаве. Річ у тім, що у більшості тварин існують окремі форми для самців й самок (наприклад корова та бик). Але досить часто, в повсякденній розмові, люди не звертають уваги на стать тварини. Як правило, одна з двох форм стає загальною назвою і використовується набагато частіше другої. Наприклад, українською зазвичай говорять про бездомного пса та отруйну змію, хоча не факт, що той пес — самець, а змія — самка...

В Закарпатті роль загальної назви для кота грає саме жіноча форма — мачка. Похідна чоловіча форма “мацур” - новіша та прижилася далеко не всюди. У декотрих регіонах нашого Краю, коли треба підкреслити що мова йде саме про самця, вживають західнослов'янське “коцур" або східнослов'янське “кӯт”, тобто словом зі зовсім іншим, непов'язаним коренем. Водночас, мачка зазвичай лишається мачкою. Правда, існує й форма “котка", але ареал ïï вживання дуже вузький. Схожу ситуацію спостерігаємо і в словацькій мові де жіноча форма - “mačka”, a чоловіча -“kocur”.

Окрім мацура, похідним від мачки є “мачатко" (кошеня), та прикметник “мачачый" (котячій). В Марамореші існує й форма “мыцка" - скоріш за все, це просто фонетична адаптація мачки, хоча існує припущення, що це більш давня форма, адже звучить вона ще ближче до оригінального “маца”. Також приводять паралель з румунським mâţă, що походить від того самого звуконаслідувального кореню, як доречі й діалектне німецьке Mietze.

З мачкою маємо й немало фразеологізмів. Наприклад, якщо невістка зі свекрухою "жыют ги пес з мачкōв” (живуть як собака з котом) - то молодятам, мабуть, давно пора з'їжджати. Коли начальник поїхав у відпустку, а всі спізнились на роботу — доречний вираз “мачкы свальбувут, мыши танцювут” (коти веселяться, миші танцюють). Якщо коментуєте наслідки підвищення тарифів на газ для населення, скажіть “мацурови фіґлї, а мыши плач” (котові жарти, а миші плач). А ось коли ваш син скаржиться на те, що ви його змусили гнӯй в кертї розкидати, просто процитуйте Календар Югасевича (1806 рік!): “Ни єдна мачка у рукавіцьох мыши не имає” (жодна кішка не ловить мишей в рукавицях).

Нагадаємо, русинські балади в перекладі на угорську звучали в Берегівському консульстві.