Русинські балади в перекладі на угорську звучали в Берегівському консульстві (ФОТО)

76 творів переклав відомий закарпатський письменик і поет, лауреат престижної літературної премії ім.Кошута Ласло Варі Фабіан.

Оригінально ілюстровану книгу під назвою “Kakukknövér” (Сестра-зозуля”) видали в Будапешті. До слова, на її обкладинках бачимо акварелі класика закарпатського живопису Федора Манайла, які він написав ще у 14-річному віці.

“Народна балада – це важлива складова усього європейського мистецтва,- наголосив у вступному слові автор.- Свої витоки вона бере ще на початку ХУ століття. Це – ліро-епічна поезія фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру із драматичним сюжетом з допомогою якої люди трактували свій світогляд, його міфіологічне уявлення, взаємовідносини біж батьками і дітьми, розкривали почуття кохання і ненависті, образи, ревнощів.”

Літератор наочно продемонстрував сказане майстерним прочитанням кількох балад, навіть одну-дві проспівав на угорській та русинській мовах. Напевне, мотивувала його до цього викладач Берегівської школи мистецтв Каталіна Антал, яка ще на початку зібрання блискуче виконала відомі українські пісні, зокрема невмиручу “Черемшину.”

Зустріч шанувальників поезії з Ласло Варі Фабіаном відкрив віце-консул угорської дипломатичної установи в Берегові, член Спілки письменників Угорщини Мігай Андраш Беке. Він тепло вітав автора та присутніх з виходом у світ ще одного літературного шедевру, бажав наступних здобутків.

До цих слів прєднався і Генеральний консул Матяш Сіладі.

“На жаль, у багатонаціональному Закарпатті люди мало знають про мистецькі здобутки один одного,- звернув увагу присутніх керівник дипломатичного відомства.- Тому й важливі такі зустрічі, художні переклади, що збагачують скарбниці різних народів.”

Творчість Ласло Варі Фабіана представила викладач Закарпатського угорського інституту Маргарита Кейс. Вона ж провела заінтересований професійний діалог з автором, з якого аудиторія дізналась багато пізнавального для себе. Зокрема, поет розповів, що вперше познайомився з цим видом творчості зі збірки знаного фолькролиста Петра Лінтура “Народні балади Закарпаття”, виданої ще у 1966 році. Саме з неї перейнявся духом русинських оповідок, хоч і не все спочатку розумів з тексту.

“Балади, як правило, мандрують з однієї культури в іншу, їх зміст, мотиви теж схожі,- поділився із присутніми автор. І навів конкретні приклади такого “подорожування”.

Приміром, угорські народні балади успішно перекладали на українську закарпатці Юрій Шкробинець, уже покійний, на жаль, Іван Петровцій, теперішній молодий поет Ігор Керча.

Ласло Варі Фабіан згадав, як починав збирати народні балади на Закарпатті, навів кілька кумедних випадків під час таких експедицій. Не всі люди старшого покоління хотіли розповідати тоді ще молодим літераторам про народну творчість. Доводилось вдаватись до хитрощів.

-         А знаєте, скільки цікавого розповіли нам у Шаланках?- задавалось провокативне запитання.

-         Ну, у Вербовці їх не менше,- реагував співрозмовник і вів збирачів фольклору до хати.

На завершення зустрічі автор попідписував з десяток книг присутнім шанувальникам.

Сьогодні, 25 вересня, у мистецькому залі угорського консульства В Берегові відбудеться вдікриття виставки художніх полотен місцевого живописця Золтана Гоголи. Початок – о 17.00. Запрошуються всі бажаючі.

Нагадаємо, на Виноградівщині компанія АВЕ призупинила вивіз сміття з сіл району.