Серед кількох закарпатських книжок, які стали сенсацією на цьогорічному Книжковому форумі, найбільш резонансною виявилася збірка афоризмів Мирослава Дочинця “Якщо послухати мудреців...”
Принаймні, саме її було відзначено на урочистій церемонії вручення нагород найкращим виданням у різних номінаціях, що є однією з головних подій виставки-ярмарку. Книжка М.Дочинця отримала спеціальну відзнаку від мера Львова. Коментуючи своє рішення, А.Садовий заявив, що мав розмову з письменником щодо кількох культурницьких проектів.
Як згодом ми з’ясували, ідеться про подальшу популяризацію такого персонажу, як дід Ворон. Він полюбився не тільки закарпатцям, а й численним галичанам, мешканцям цілої України. Тому доречно подумати про встановлення гарної скульптури цього цілителя і любомудра, яка могла би стати ще однією туристичною родзинкою Карпатського регіону. В Україні загалом небагато пам’ятників, присвячених героям літературних або фольклорних творів. Що ж стосується літератури сучасної, то таких, здається, немає взагалі. Пам’ятник Воронові був би першим у своєму роді. Він би доводив і те, що Карпати досі сильні своїми народними традиціями, знаннями, які сягають корінням ще глибокої давнини. Водночас скульптура засвідчила би і живий характер сучасної української літератури, яка продовжує розвиватися і виблискувати резонансними творами.
Також М.Дочинцю запропоновано укласти разом з його побратимами антологію сучасного історичного оповідання. Передбачається, що книжка актуалізує перш за все найбільш героїчні сторінки української історії, підкреслить творчий потенціал нації, покаже ті епізоди, коли українці виходили переможцями з різних випробувань, залишили свій вагомий слід у біографії людства. Такої книжки поки бракує і для нашого читача, а у перекладі іноземними мовами вона би могла гідно представити нашу землю і зарубіжному читачеві. Чимало персонажів самого М.Дочинця буквально просяться до такої збірки.
Щойно видана книжка М.Дочинця формально не приурочена до постаті закарпатського мудреця діда Ворона, якому автор присвятив уже п’ять книжок (не рахуючи шостої – переробки для підлітків). Але за своєю тематикою вона щільно прилягає до них. Жанр цих афоризмів тяжко визначити. Скажемо так, це авторські медитації на вічні теми, на які автора надихнули вислови відомих мудреців від біблійних часів до наших днів. Навіть відомим раніше думкам надано нового блиску, адже автор справедливо вважається одним з найкращих стилістів сучасної літератури. Проте значно більше у книзі суто авторських афоризмів. Кожний з майже півтори тисячі висловів починається словом “якщо” (як варіант – “якби”), а ще вони максимально лаконічні – переважно півтора-два рядки.
Дуже багато парадоксів: “Якщо тобі пощастить, то втратиш усе, будеш обдурений, зраджений, майже розчавлений. І це “майже” відіб’ється на обличчі зморшками мудрості. І досвід залишиться з тобою на все життя”. Не менше чорного гумору: “Якщо хворий прагне вижити, лікарі безсилі”. Автор взагалі постійно прагне зіштовхнути дві протилежні теми і на цьому контрапункті і спалахує новий афоризм, наприклад: “Якщо поженешся за серною, на квітучий луг потрапиш; якщо поженешся за свинею, втрапиш у болото”. Або з тієї само серії: “Якщо особистість обдарована, то це клубок суперечностей”. Написати таке можна було тільки споглядаючи власне відображення у внутрішньому дзеркалі.
Автор також постійно працює у провокаційному ключі. Наприклад: “Якщо дівчинку любить батько, то її потім люблять чоловіки; якщо хлопчика любить мати, то його згодом люблять жінки”. Дідусь Фрейд з цього приводу посперечався би, та ми й самі знаємо чимало прикладів, які спростовують цю максиму, але сказано так гарно, що у це хотілося би вірити усупереч всьому.
Ну і традиційний для всієї творчості автора прагматизм: “Якщо песиміст скаржиться на вітер, оптиміст сподівається на зміну погоди, а реаліст ставить вітрила”. Саме так завжди чинили і Лис, і Вічник, і Горянин...
Природно, що чимало роздумів про літературу і мистецтво: “Якщо у звичайних художників ти дивишся на картину, то у великих вона дивиться на тебе”.
Книжка вийшла для неспішного читання і перечитування, деякі афоризми хочеться буквально розжовувати і прикладати до різних ситуацій. Від інших кортить просто посміхнутися. А “якщо всміхаєшся, це ще не ознака твого щастя: це ознака, що ти сильний”.
Сергій Федака.
Нагадаємо, що у Великому Березному помітили колону військової техніки.
Читайте на ГК:Мистецтво життя: у Мукачеві відкрили унікальну виставку відомого художника (ФОТО)Читайте на ГК:Непоправна втрата: на Закарпатті попрощалися із загиблим захисником (ФОТО)
Читайте на ГК:У Мукачеві чоловік раптово впав посеред дороги: довелося викликати правоохоронців та медиків