В одному з ромських таборів Ужгорода старостує жінка

"Це найспокійніший табір! Є проблеми десь із поліцією, але тут – нема!", – запевняє староста ромського поселення Ужгорода у мікрорайоні Шахта Дарина Горват.

Вона старостує тут чотири роки. Шахта – найдавніше ромське поселення, йому близько сотні років, зазначає портал Закарпатські новини.

Всі будинки рівномірно-скромні, діти – чисті і ввічливі, дорослі – доброзичливі.

Дарина розповідає, що раніше табір був великим, але з часом мешканці порозселялися, і зараз тут – 25 сімей. В общині – 115 осіб, серед яких – 42 дитини.

"Всі здебільшого працюють, –  розповідає староста. –  В основному двірниками, вантажниками, в комунальних службах…

– 70% людей, що обслуговують Ужгород, це роми", – розповідає депутат ужгородської міської ради та громадський активіст Мирослав Горват.

Всі діти відвідують школи, додає староста.

Тут поруч – школа №14, їй 90 років. Роми збудували її власноруч. У кожному ромському селищі є найстарша людина, котру особливо поважають, авторитет. На Шахті це 78-річна Ганна Терпак:

"Треба стати на роботу, але не можу стати на роботу, бо прописки не є! Не хотять нам ніяк прописку робити! Документи є, прописки немає. Хтось заперечує, що прописка є, та жінка веде своє: "Малий їздить у Київ на заробітки, там коли є робота, коли нема, але там не треба прописки. А тут не може найти!"

Її перебивають співмешканці. Емоційно вигукують, що нікуди звідси не підуть, хай хоч із тракторами приїздять, що з ними поводяться так само, як від час Другої Світової поводилися “німецькі фашисти”.