В мережі розповіли про зниклий пам'ятник в Ужгородському замку / ФОТО

Відомо, що пам'ятник розміщувався у дворі Ужгородського замку біля північно-східного муру протягом 1938–1944 років.

Пам'ятник в Ужгородському замку зі сценою трагічної загибелі Міклоша Зріні. Світлини 1938–1941 років.

Чавунну скульптурну композицію виготовлено скульптором-формувальником Андрашем Шосселом у 1863–1864 роках на Фрідешівському ливарному заводі графів Шенборнів поблизу Мукачева, повідомили в спільноті Transcarpathian Heritage в мережі Фейсбук.

Відомо, що пам'ятник розміщувався у дворі Ужгородського замку біля північно-східного муру протягом 1938–1944 років. Де він знаходився до цього періоду та яка доля спіткала його після Другої світової війни — наразі невідомо.

Андраш Шоссел (угор. Schossel András) народився у 1824 році у селі Верхні Ремети в сім’ї столяра-моделювальника заводу. Працював учнем у свого батька, а згодом — формувальником.

З 1840 року навчався в Будапешті у відомого скульптора Ференца Угрі.

У 1844 році молодий митець розпочинає навчання у Академії образотворчих мистецтв у Відні, де був учнем скульптора Кашмана.

Під час навчання Андраш Шоссел двічі отримував премію ім. Гунделя — І та ІІ ступенів у 1846 та 1847 роках, відповідно. Також був нагороджений призом мецената Вінценца Неулінга.

Після навчання Шоссел протягом року проходив стажування на металургійних заводах у Дрездені. У цей період він відвідує Гляйвіц та Берлін — провідні центри прусського художнього литва.

Під час революційних подій у 1848 році повертається на завод у Фрідешові, де починає свій шлях до визнання.

Міклош Зріні (угор. Zrínyi Miklós) — хорватський та угорський політик, військовий та громадський діяч, дядько Ілони Зріні. Протягом 1647–1664 років був баном Хорватії. Один з головних героїв Австро-турецької війни 1663–1664 років. Загинув внаслідок нещасного випадку на полюванні.

Використані світлини:
- фотоархів Національної інспекції культурної спадщини Угорщини (1941);
- фотоколаж з документальної відеострічки Az új határról (1938);
- фрагмент поштівки з фондів Земплинського музею (1939).

Читайте також про Закарпаття в 1950-х очима розвідки ЦРУ: закриті церкви, човниковий бізнес та ціни.