В Ужгороді такого і не побачите! На Рахівщині осучаснені бетлегеми радують виступами / ВІДЕО

Осучаснений Бетлегем в с. Кваси́.

Відео оприлюднив у мережі Фейсбук Іван Гергардт:

Село Кваси́. Україна. Закарпатська область. Рахівський район. Населення за переписом 2001 року складало 1794 особи. Розташоване по обидві сторони річки Чорна Тиса на відстані 14 км від районного центру Рахова і за 26 км від географічного центру Європи.

Згідно з історичними довідками та джерелами появу с. Квасів датують 1684 р. У XVIII ст. село належало до Королівської комори, було русинським поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками.

Назва села походить від слова «квасна (кисла) вода», так на Гуцульщині називають мінеральну воду. В селі і справді є мінеральні джерела, вода з яких належить до типу «Арзні» і «Єсентуки».

Першу водолікарню та купелі «Буркут», (інша назва мінеральної води гуцульською говіркою) на базі мінеральних джерел, було збудовано за часів панування Австро-Угорської монархії у середині XIX ст. У роки іноземного панування до 1944 року село мало назви Боркут, Тисаборкут.

Село Кваси називають столицею ліжникарства, тобто виробництва ліжників — одиного з невід'ємних елементів гуцульської культури. Він завжди супроводжував гуцула протягом життя і був не тільки ковдрою, але й символом добробуту та багатства, використовувався в народній медицині, і навіть у шлюбному обряді.

Сьогодні він знов набуває популярності, і ткалям закарпатської Гуцульщини не бракує роботи. Тут зберігають давні традиції ремесла та мріють заснувати школу ліжникарства.

За народними переказами, перша церква в селі була вільхова, не штукатурена, а мазана глиною. У документах Мукачівської греко-католицької єпархії згадується церква в селі Кваси (Боркут), закладена 1762 р.

Нагадаємо, маленький баяніст із Закарпаття допоміг музикантам і став зіркою в мережі.