Депутат Міжгірської райради подав заявку на участь у пісенному фестивалі “Євробачення” / ФОТО

Марковичі-музиченьки – так по праву величають у Колочаві цю велику родину.

Як правило, у ній хто лиш не народиться, то повагом обов’язково тягнеться до музики, підтримуючи естафету старших. Хоч створюй родинний оркестр чи ансамбль, бо всі співають і віртуозно грають на різних інструментах, з-поміж яких особливе уподобання для них народні – гуслі, бубен, баян… Вже не лише у одному верховинському краї зарекомендував себе популярним піснярем 23-річний Володимир Маркович, до речі, наймолодший за віком депутат Міжгірської райради. З таким золотим голосом, від якого за співу аж шаленіє публіка, пора і на велику сцену. І подання оформлено – на участь у пісенному фестивалі “Євробачення”, який цьогоріч відбудеться в Україні. З музикантом – гордістю краю синьогір наша бесіда.

- Володимире, як наважився на такий сміливий крок?

- Скажу відверто, це не лиш моя особиста ідея та Майї Янчишин-Чедрик, з якою разом подали заявку, тобто виступати у дуеті. До цього спонукали нас друзі, рідні. А чому б не спробувати свої сили, тим паче, що цей форум проходитиме у нас на Україні.

- За яких обставин зазнайомився з киянкою Майєю?

- Майя відпочивала у Колочаві. За святкування Дня села її теж запросили на сцену. Голос дівчини прийшовся до смаку не тільки глядачам, але й моїй душі. Під час наступної зустрічі на корпоративі в Колочаві наше знайомство вже підкріпили виступом удвох, виконуючи українські пісні.

- А чому утворений дует охрестили “Мовою”?

- Чомусь досі в моді називати гурти іншомовними словами. Свого не треба цуратися, як мовив колись геній Шевченко. Йменням “Мова” ми нарекли тому, що необхідно любити рідну українську мову, як і пропагувати свої вітчизняні пісні. У моєму репертуарі одні пісні нашого народу.

- А про що пісня “Знаєш – болить”, яку спільно записали і запропонували на суд журі за відбіркового пісенного змагання “Євробачення”. І хто автор слів та музики?

- Його зміст – кохання. Любов – це найбільше людське щастя. Хто в ній знається, тому всякі перешкоди в житті підвладно здолати. Пісня народилася теж у парі і спонтанно. Майя написала перший куплет і приспів у творчому натхненні, а потім воно загальмувалося. Продовження написав вже я.

- Де записували кліп?

- У столиці Києві – відомому музеї Пирогова. Здається, тут просто чудовий музичний дизайн. Гадаю, що не прогадали з таким вибором, бо художнє конструювання файно вписується у сюжет пісні.

- Спало на думку спитати – а хто автор нової пісні “Рідний край”, яку ти захоплююче співаєш?

- Слова і музика – це вже творча праця Наталії Тумарець. Моєї землячки, обдарованого як педагога, так і талановитого музики. З нею тісно співпрацюємо, бо можна у неї багато чого повчитися у музичному мистецтві.

- Твоя рідня теж має дар від Бога…

- Що так, то так. Найперше завдяки старшині маю і я музичний хист. Якщо перераховувати всіх рідних, хто закоханий у пісню, то список буде дуже довгим. Це хобі притаманне з дитинства батькові Миколі, стриям Івану, Юрію, Василеві. І покійному діду Миколі була мила серцю музика, як і його брату Юрію, якому вже нівроку 83 роки і дотепер не розлучається з сопілкою. А які прекрасні здібності має двоюрідний брат, десятикласник Іван! Всі без винятку у нашій родині дружать з піснею, яка лиш прикрашає життя. Вірю, що нашому музичному роду, як кажуть, не буде переводу.

- У кількох словах про освіту та роботу.

- Закінчив Ужгородське культосвітнє училище, зараз заочно навчаюся у Івано-Франківському інституті мистецтв ім. Василя Стефаника. Працюю у Колочава-Горбівській ЗОШ І-ІІ ст. на посаді вчителя музичного мистецтва.

- Наречена Мар’яна, з котрою минулорічної осені поєднали долі на весільному рушнику, як сприйняла твою спробу потрапити на високий пісенний форум?

- Оптимістично. Підбадьорює.

- Замах на участь у міжнародного рангу фестивалі як особисто оцінюєш?

- Хто не пробує, той нічого не досягає. Розумію, що конкуренція величезна, бо свої шанси прагнуть реалізувати титуловані особи – заслужені та народні артисти України. Навіть всупереч надії треба сподіватися на успіх. На все воля Всевишнього і, звичайно, журі конкурсу. Одна участь у такому солідному огляді – це вже душевна приємність.

- Отож, Володимире, у таких випадках традиційно кажуть: ні пуху, ні пера! Так тобі мовлять всі верховинці.

- Спасибі за моральну підтримку!

На знімках: на сцені – соліст Володимир Маркович; Володя до одруження з нареченою Мар’яною Дацьо під час фестивалю “Закарпатська свальба” у Колочаві, на якою відмінно провели репетицію, зігравши ролі молодої і молодої.

Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ. Фото автора.