Історія Ужгорода в датах: від згадки в хроніці до визволення радянськими військами в 1944 році

Ужгород та головні події, що відбувалися в ньому до 1945 року.

У мережі Фейсбук з’явився цікавий матеріал від Uzhhorod Transkarpatia Guide, в якому простежується історія Ужгорода в знаменних датах. 

872 — перша згадка про Ужгород у хроніці Шимона Кьозаї;
894 — проходження угорських племен через Ужгород;
1086 — напад половців на місто;
1214 — Ужгород став центром Ужанського комітату;
1241 — розгром міста ордами Батия;
1250 — перша згадка про Новий Ужгород, відбудований у районі Горян;
1291 — угорський король подарував Ужгород Або Амодею;

1312 — власником міста став руський боярин Петро Петуньо;
1318 — король Карл–Роберт подарував Ужгород графам Другетам;
1320 — перша згадка про міст в Ужгороді;
1322 — перша згадка про католицьку церкву у місті;
1384 — збудовано новий Ужгородський замок. У місті відкрито найдавнішу документально засвідчену школу;

1451 — найдавніша згадка про лікарню в Ужгороді;
1514 — Ужгород зруйновано в ході селянської війни під проводом Д.Дожі;
1567 — перепис майна в Ужгороді, зафіксовано 75 дворів;
1569 — в Ужгороді засновано цех кравців;

1620 — найдавніший із збережених протоколів засідань міської управи;
1631 — проведено перепис майна, зафіксовано 238 дворів;
1646 — прийнята Ужгородська церковна греко-католицька унія;
1676 — найдавніше із збережених рішень міського суду;

1685 — перепис в Ужгороді. Зафіксовано 9 гончарів, 13 чоботарів, 10 хутровиків, 5 кравців, 3 шкіряників, 4 ковалів, 6 теслів;
1691 — помер останній представник роду Другетів. У зв’язку з цим в Ужгороді проведено інвентаризацію. Виявлено 221 двір, 156 виноградників, 11 коней тощо. У місті зафіксовано 10 вулиць;
1707 — М.Берчені прийняв в Ужгороді послів від Петра І; 
1711 — місто зайняли австрійські війська. Ужгород конфісковано від М.Берчені і передано у державну власність;

1771 — австрійська імператриця Марія-Терезія подарувала Ужгородський замок греко-католицькій єпархії;
1776 — до Ужгорода переведено з Мукачева духовну семінарію;
1793 — в Ужгороді споруджено водяну лісопилку;
1796 — споруджено млин на вісім жорен;
1799 — вперше прокладено канал;

1830 — перепис виявив в Ужгороді 6631 мешканця;
1838 — комітатська рада визнала Ужгород містом з власною радою, вилучивши його з відання казни;
1845 — самоврядність Ужгорода остаточно визнано Угорською королівською намісницькою радою;

1850 — вулиці міста отримали руські назви;
1861 — перша друкована історія Ужгорода К .Мейсароша;
1866 — засновано міську лікарню на вулиці Капушанській;
1873 — прокладено колію до Мукачева. У 1887 р. її продовжено до Стрия;
1875 — в Ужгороді створено добровільну пожежну команду.

1886 — в Ужгороді стала до ладу меблева фабрика, засновано ремісниче товариство, вчитель І. Лаудон заклав дендропарк екзотичних рослин;
1893 — прокладено залізничну колію Ужгород – Великий Березний;
1897 — в Ужгороді з’явився телеграф;

1900 — за переписом в Ужгороді зафіксовано 1050 житлових будинків, 20 підприємств;
1910 — згідно перепису площа Ужгорода становила 21 кв. км, населення 15980 цивільних і 939 військових, зафіксовано 1346 житлових будинків, 50 вулиць;
1919 — Ужгород зайнято Чехословацькими військами. Створено Центральну Руську Народну Раду, яка прийняла рішення про входження до складу Чехословаччини;

1920 — Ужгород став центром Підкарпатської Русі;
1928 — відкрито Народний Дім “Просвіти”;
1930 — збудовано Покровську церкву;
1936 — збудовано відомий адміністративний будинок регіону, що донині носить назву Народна Рада;

1937 — споруджено Великий міст (біля готелю “Ужгород”);
1938 — за Віденським арбітражем Ужгород передано Угорщині;
1944 — 27 жовтня визволення міста радянськими військами.

Нагадаємо, ужгородців запрошують висловити свою думку щодо майбутнього площі Петефі.