Україна ще не складає конкуренції для своїх найближчих сусідів, - угорські підприємці

Втім, поки ні деревообробники, ні представники легкої промисловості найближчій до України угорської області «всерйоз» таке питання не сприйняли.

Ужгородський прес-клуб мав можливість запитати у підприємців сусіднньої Угорщині, чи відчувають вони зростання конкуренції.

Втім, поки ні деревообробники, ні представники легкої промисловості найближчій до України угорської області «всерйоз» таке питання не сприйняли. Товарів на ринку не бачили, замовників з українськими колегами не ділили. А перешкодою для співпраці одноголосно називають кордон. Хоча на перспективу такі ідеї розглядають.

Офіційна статистика також не говорить про стрімке збільшення українського експорту в Європу. У той же час, констатує чіткий зростання, особливо на тлі попереднього спаду. У 2016 році, після двох років падіння торгівлі через зовнішню агресію, глобального зниження цін на сировину і потужної економічної кризи, експорт з України в ЄС знову почав зростати - до 3,7%, - інформує Представництво ЄС в Україні з посиланням на Державну службу статистики .

- Я знаю, що українські цукерки дуже смачні і їх вдосталь на нашому ринку. А про вироби з деревини навіть не знаю, що сказати, не зустрічав, - каже Жолт Гуяш, власник меблевої компанії «Guido».

У той же час керівник деревообробного підприємства розповів, що підготовлену сировину для своїх меблів та інших виробів закуповує в Польщі, Німеччині та Італії. Іноді по маркуванню розпізнає, що власне деревина туди надійшла з України. Але до безпосереднього співробітництва з українськими лісівниками не готовий - відлякує межа і митні перипетії з паперами, чергами тощо.

- Поки Україна не є членом ЄС, то і конкуренції нам не представляє, - переконана Естер Кулчар, директор швейного підприємства «Textil Zone», м Ніредьгаза.

Угорські підприємства цієї сфери легкої промисловості практично не займаються пошуком замовників безпосередньо. За словами Естер Кулчар, ця робота - на плечах зовнішньоекономічних торговельних місій. Саме вони привели до «Textil Zone» бренди зі світовим ім'ям, в основному з Франції та Італії. Як і Мирослава Каламуняк, директор фабрики з Ужгорода, Естер Кулчар зустрічає вироби своєї невеликої фабрики (до 25 працівників), наприклад, в модних італійських бутиках, Франції, вони фактично і у всіх столицях світу.

До слова, замовники з інших країн Європи стали порятунком для «Textil Zone» в кризові роки. Якщо раніше фабрика шила власні костюми і пальто, то з настанням кризи майже втратила клієнтів в класичному діловому сегменті одягу «мейд ін Угорщина». Тоді виходом стали замовлення на пошиття одягу інших брендів. Як і «Ужгородська швейна фабрика», «Textil Zone» отримує замовлення від Dolce & Gabbana, Moschino і інших відомих будинків моди.

Сьогодні угорська швейна фабрика з Ніредьгази активно користується європейськими програмами, доступними підприємцям Євросоюзу.

Зокрема, грантами від ЄС, це інвестиції в розширення або створення нових робочих місць. Так, «Textil Zone» завдяки цьому зараз будує новий цех і лізингодавець одержує виробниче обладнання. ЄС фінансує 50% заявлених потреб підприємства, решта - сам виробник. Але це суттєва економія його бюджету. Згодом кількість працівників тут збільшиться більш ніж удвічі.

Уже зараз підприємство має стільки замовлень, що директор думає над тим, щоб ділитися ними, можливо, з українськими підрядниками. Очевидно, досягнення Угоди про асоціацію їй знадобляться.

Крім того, працівниці фабрики (в основному тут жіночий колектив) - люди старшого покоління, молодь не активно вибирає професію швачки. Тому в подальшому з цим буде ще складніше. Зараз зарплата трохи вище мінімальної, це близько 12 000 в перерахунку на українську гривню.

Щодо конкурентів з Індонезії, Бангладешу або інших азіатських країн, де шиють «за копійки», то Естер Кулчар теж не переживає. Адже її підлеглі шиють одяг не для мас-маркету і не одноманітні наряди для автокрісел (тут дійсно Азія поза конкуренцією), а для преміум-сегмента, де важливий кожен міліметр і кожен шов. Іноді це тільки 100 одиниць одягу. Крім того, нерідко це замовлення, на який є максимум місяць, включаючи домовленості, пошиття та доставку. Тому угорці виграють географічно.

До речі, що географії продажів одягу, зшита в угорській Ніредьгазі. Іноді, каже керівник фабрики, по окремих деталях майстри бачать, що ця партія одягу одного і того ж бренду піде в Європу, а цей - на Близький Схід. Так, для арабських країн сама модель буде мати більше стразів і каменів. А, наприклад, для Китаю актуально вимога нашивати бирки ззовні, а не з внутрішньої сторони виробу. Відрізняються і дитячі вироби - тут будинки моди завжди вимагають «ніжні» шви, щоб ніде не терло, певну «антивандальну» технологію пришивання ґудзиків чи інших елементів, щоб трималися надійно.

Представництво ЄС в Україні відзначає, що Євросоюз зараз є найбільшим партнером України по експорту: його частка склала 37,1% загального експорту України в 2016 році (експорт з України в Росію, зате становить лише 9,9% від загального обсягу). З огляду на також показники імпорту, загальний рівень торгівлі між Україною і Євросоюзом виріс на 8,1%.

Український експорт, переконані в Представництві, отримає користь від уніфікації регламентів і стандартів України з європейськими. Така глибока інтеграція законодавства в сфері безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, а також гармонізація стандартів для промислових, сільськогосподарських і споживчих товарів відкриє ринок ЄС набагато більше, ніж зниження тарифів. У той же час це вимагає від української влади чимало зусиль в якнайшвидшому просуванні в напрямку здійснення реформ.

«Угода про асоціацію - це інструмент, яким повинні скористатися як український уряд (через законодавчі та інституційні зміни), так і бізнес (через модернізацію та адаптацію). Євросоюз і надалі буде стояти пліч-о-пліч з Україною в цьому процесі. Велика частина допомоги ЄС Україні має на меті сприяти впровадженню реформ, передбачених Угодою. Ці реформи повинні принести міцні, довгострокові і вагомі блага для українських громадян », - кажуть представники ЄС в Україні.

За даними посольства України в Угорщині, структура українського експорту в Угорщину містить як «традиційні» товарні позиції (енергоносії, мінеральну сировину і напівфабрикати), так і готову продукцію (машини, обладнання, механізми, апаратура, продукція легкої промисловості тощо) , а також сільськогосподарську.

Анна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».