Ще у 2009 році в Україні планувалася до введення заборона на продаж домашніх молоко- та м’ясопродуктів. Автор Юрій Нагорний для порталу ХайВей опублікував власні роздуми на цю тему. Матеріал написаний ще у 2009 році, але став актуальним і зараз, адже трирічне відтермінування заборони завершується 1 січня 2015 року. Як власникам свійської худоби, так і споживачам, які люблять їсти «домашнє», радять готуватися до нових правил. Кому вони вигідні? Про це у авторському матеріалі «Операція „Антимлєко“, або Кому заважає базарне молоко?»Без усякого держконтролю!!.. А от нині, раптом війна (не дай Бог, звичайно), ми б почастували тих «євроінтеграторів» порошковим «млєком», бойлерною куркою і «яйками», що з білими жовтками. У загарбників би вмить усякий інтерес до України згас… І це не жарт, все до цього йде, якщо в країні з нового року впровадять заборону на продаж на ринках домашнього молока і м яса… Благими намірами…За цим «парнокопитним», за висловом Олександра Мороза, законом з промовистою назвою «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини», прийнятому ще у 1997 році, й підправленому в 2005-му, з 1 січня 2010 року в Україні “забороняється реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках”. «Туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риба, мед, яйця і рослинні продукти можуть продаватись на ринках за умови їх перевірки на придатність для споживання людиною перед їх продажем. Власник таких туш зобов'язаний надати їх для дослідження у державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи …». Також забороняється: «продаж харчових продуктів домашнього виготовлення».Тож з нового року на базари буде перекрита дорога свіжому молоку з-під корови і домашній сир «з печі», а бабусі змушені будуть віддавати кошик яєць чи торбинку яблук у лабораторію для досліджень.Фахівці запевняють, що прийняття закону обумовлене міжнародними зобов’язаннями, зокрема через вступ до Світової організації торгівлі. Наприклад, в Євросоюзі заборонено приймати на продовольчу переробку і, відповідно, забороняється реалізація молока, де використовується ручне доїння. Європейський фермер, що виробляють молоко, для споживання своєю родиною купляє молоко і м’ясо в магазині, спеціально перевірене і оброблене від мікробів. Якість і безпека забезпечені, харчове отруєння повністю виключене. Щоправда, наші люди, які споживали в Європі оте «перевірене-оброблене», кажуть, що на смак воно просто ніяке… То воно нам треба?На базарі…Претензії до наших продуктів відомі – волаюча антисанітарія у виробництві, продажу і споживанні. Тобто, руки не миють з милом ні хазяйка корови, ні продавці-молочарі, ні самі споживачі. Через це за харчовими отруєннями ми сильно випереджаємо Європу. Щоб з’ясувати, як воно насправді, автор по обіді завітав на вінницький ринок «Урожай». Більшість молочарниць, у чому приїхали, у тому одязі і продають. Рідко хто у фартусі, а нарукавники взагалі у одиниць. Молоко і сироватка у бувалих пластикових пляшках, сметана у і сир — відкриті усі навколишнім мікробам, які споживачі активно приносять на черевиках, одязі і в легенях. Сир на смак можна брати брудними руками прямо з кавалку. Молоденька жіночка питає, чи є свіже молоко, для дитини. Продавщиця відкриває пляшку «ранішнього» та куштувати молода матуся з пластикового ковпачка відмовляється, купує і йде. Де їй знати, що свіжим, яке ще може протистояти мікробам, молоко може години дві-три і не у пластиковій пляшці, яку неможливо простерилізувати… При цьому певен, що умови продажу на «Урожаї» не гірші, ніж на відкритих ринках.Покуштував для зав’язування розмови сир у декількох продавщиць з Літинського району і питаю, чи чули вони про майбутню заборону і що вони будуть робити. «А кинемо усе і поїдемо у Київ бойкотувати!»… «Виріжемо корів»… «А будемо по дворах молоко носити!»… «І хай оте магазинне паскудство їдять!» «Ми чули що ніби-то на 5 років той закон відкладають»… На пропозицію сфотографуватись для газети ніхто с молочарниць не пристав…У лабораторії ринку теж не вірять, що закон буде впроваджений. «Нічого на місцях для нормального збирання молока не зробили…». «Продукти на ринку значно смачніші, ніж магазинні…». «Ті ж європейці, буваючи в Україні – на базар біжать, кажуть, що вже у себе забули справжній смак продуктів»… «А щодо антисанітарії ще питання: тут одна бабуся у молоці руки помила, а там весь завод…»Представлятись для газети в лабораторії теж не забажали, мають досвід, коли їх слова перекрутили… А от цікаво, чому люди на базарі, якщо виробляють якісні і смачні продукти не бажають, щоб про них знали інші? Ні іменних «бейджиків», ні табличок немає, свідчення про якість молокопродуктів з лабораторії, заховане десь подалі від очей покупців. Дивна скромність. На тому ж «Урожаї» дуже часто купую ковбасу в ятці «У Віталія». Людина власним іменем агітує за смак і якість продукції, що продає. І тому серед багатьох продавців хочеться довіряти йому найбільше.Тільки молоко має називатись молоком Про те, як на заводах «обробляють» молоко, покращуючи його соєвим білком і пальмовим жиром широковідоме. Наші держстандарти, по суті до цього виробника спонукають, вимагаючи лише дотримання проценту білка і жиру. І хоча, з точки зору санітарії продукція в основному відповідає нормі, проте назвати її натуральною, тобто, природною язик не повертається. Вирішення проблеми тут виглядає простим, це давно зроблено в Європі, це ж зробила недавно і Росія: тільки молоко від тварини (з вим’я) має право називатись молоком. Зроблене воно з порошку — значить має бути вказано на упаковці розбірливим шрифтом, є добавки рослинного походження — молочний напій. Тоді молокозаводи будуть закупляти в населення молоко за нормальну ціну, бо не настільки багато молока виробляється в Україні. І, відповідно, термічно обробляти його, а не калапуцати з добавок молочну бормотуху… На погляд споживача…Раніше я пив із задоволенням молоко магазинне, базарне, свіже, квашене, пряжене – усяке. Був певен, що воно корисне і поживне, і вважав, що зіпсувати його неможливо. Проте, преса і захисники споживачів відкрили мені очі: з базару молоко з содою і мікробами, з магазину – з сої і пальмового жиру. Тобто, усі виробники узяли за мету мене, простого споживача, надурити, а, насамкінець, ледве не отруїти. Припускаю, що імпортні молочарі не зобов’язані мене любити і підсовують усілякий непотріб, але чому зі мною так поводяться співвітчизники? Чому нас, своїх громадян, українців, наші виробники так не люблять? Що в нас такого поганого, крім того, що любимо молоко? І зазначте, що виробляють цю псевдомолочну фабулу, не заслані шпіони-диверсанти, а такі ж самі… українці, свої ж громадяни, які пишаються своєю працьовитістю і чесністю, які ходять до церкви… То кому ж ми шкодимо? Якщо, я, простий споживач, перестану пити оте ваше «молоко», вам доведеться його, не дай Боже, пити самим… І все ж, якщо наші владоможці впровадять цей «парнокопитний» закон значна частина споживачів буде незадоволена. У будь-якому разі, кожна людина робить свій власний вибір: чи то купувати “перевірене-оброблене” у магазині чи смачне базарне, з під-корови, але без жодної гарантії якості. Те саме стосується м’яса, городини і інших домашніх продуктів. Схоже, українців цього права вибору вирішили позбавити. А де ж здорова конкуренція, яка рухає прогрес? Древні казали, шукай кому це вигідно. Здається, операція «Антимлєко» вигідна насамперед власникам молокозаводів і супермаркетів, які і пролобіювали цей закон. Вигідний він і чималій державній контролюючій братії, аби ще злупити з селянина. Проте ніхто мене не переконає, що міська дитина, що вигодувана на стерильних магазинних продуктах здоровіша за сільську, яка зростає на необроблених молоці й сирі… А щодо антисанітарії хочеться закинути поборникам євростандартів, що у циганчат-ромів з милом таки не дуже, зате зі здоров’ям чомусь повний порядок… Юрій Нагорний
