Звільнення з посади голови Берегівської райдержадміністрації Іштвана Петрушки – красномовний приклад того, що мукачівська «сім’я» всілякими законними і незаконними способами чіпляється за можливість потрапити до парламенту і повернути статус «смотрящих» області.
У розпорядженні президента від 20 вересня єдине речення: «Звільнити Петрушку Іштвана Шимоновича з посади голови Берегівської районної державної адміністрації». Про офіційні причини звільнення – жодного слова. Неофіційні ж добре відомі – це парламентські вибори, за результати яких від Блоку Порошенка відповідає «сім’я» і Віктор Балога особисто. Іштван Петрушка йде на парламентські вибори як мажоритарник по 73-му округу, тому самому, по якому балотується й один із Балог – Іван, голова облради. Відтак Петрушка – єдиний (поки-що) звільнений голова райдержадміністрації. Інших можна просто позалякувати можливим звільненням за «недопрацювання», а з Іштваном треба діяти категорично і чим швидше.
Перед «сім’єю» стоїть завдання-мінімум перемогти в своїх округах. Із Віктором, Павлом та їхнім двоюрідним братом Петьовкою все зрозуміло – впевненість у власних силах зашкалює. А ось Іван на минулих виборах програв. Ще один програш йому, очевидно, не пробачать. Можливо, звільнення з посади головного конкурента морально підтримало середнього з Балогі дещо притупило страх перед можливим негативним результатом перегонів. Однак, розслаблятися, ще рано.
Аргументів на користь перемоги Петрушки достатньо. Найперший – і чи не вирішальний – на посаду керівника районуйогообирала і рекомендувала громада, так звану люстрацію якої чиновник пройшов успішно, тож висока підтримка виборців гарантована. Тим більше, що він і раніше відчував її, бо до райдержадміністрації прийшов із райради, депутатом якої був обраний у 2006-ому. Збережені у багатонаціональному районі спокій і стабільність в останні складні півроку свідчать, про вміння знаходити компромісні рішення і впливати на громаду.
Крім того, Петрушка добре знається на проблемах району. Чимало питань необхідно вирішувати на законодавчому рівні, а тому, розробляючи виборчу програму, радився із земляками, проводячи спеціальні зустрічі. На підтримку громади Іштван Петрушка може розраховувати ще й тому, що за національністю є угорцем. Бути «своїм» серед «своїх» для районів компактного проживання нацменшин дуже важливо. Мати «свого» у парламенті – ще один серйозний аргумент. До речі, керівника-угорця на Берегівщині не було останні 8 років, несподіване його звільнення викликало неабияке обурення серед населення. А у цьому окрузі продуктовим набором чи 200 гривнями голос навряд чи купиш. Безумовно, «сім’я» знає про всі ці аргументи, а тому напролом рухається до своєї мети, діючи за звичним для себе сценарієм – «безпрєдєльним».
 |