До вашої уваги переклад статті azonnali.hu від журналістів Голосу Карпат.
Наскільки важко переїхати із Закарпаття в Угорщину? Як добре Київ знає Закарпаття? Чому більшість угорців на кордоні не розмовляють українською? Що може зробити Будапешт для покращення відносин між Києвом та Закарпаттям?
Велике інтерв'ю із закарпатським журналістом та професором університету Ласло Зубаничем.
Сотні людей із Закарпаття приписуються в Угорщині з метою отримання там соціальної допомоги і на питання чи «Ситуація на Закарпатті настільки погана, що Угорщина - краща альтернатива?» - Ласно дає пояснення:
- «Найбільша проблема Закарпаття - охорона здоров'я.»
Незважаючи на те, що закарпатці так само сплачують податки які і всі, через брак лікарів та належних умов в українських лікарнях, більшість громадян їдуть народжувати або лікуватися саме в Угорщину.
Якщо особа стала громадянином Угорщини, але не має зареєстрованої угорської адреси та соціального страхування, то вона автоматично потрапляє в категорію «іноземців» і відповідно платить за всі послуги. Ось чому люди хочуть отримати житло в Угорщині, проте сьогодні це означає не тільки формально, але й фізично проживати та працювати в Угорщині.
Більше того, той, хто бажає зареєструватися в угорській системі соціального забезпечення, повинен відмовитися в Україні від усього: від українського соціального забезпечення, нерухомість та всіх пільг. Інакше кажучи, вам потрібно покинути Україну, забравши всі свої документи, та знайти місце для постійного проживання в Угорщині.
В придачу до цього, проживання новоспеченого угорця перший період часу можуть моніторити з допомогою офіційних візитів до зареєстрованої адреси.
За словами Ласло Зубанича, найбільш розповсюдженими є ті випадки, коли, з метою заробітку, в одному будинку прописували більше ста людей (до того ж без відому самих «мешканців» будинку) – а це, в свою чергу, є серйозним правовим порушенням.
На питання, як донести інформацію про існуючу ситуацію на Закарпатті до Києва, і навпаки, професор відповів:
«Варто було б створити команду українських журналістів, які добре розуміють ситуацію, та, використовуючи сучасні технології, постійно інформують українську пресу про інтереси та потреби угорців. Минулого року, наприклад, найбільша проблема полягала в тому, що не знайшлося такої людини, яка могла б правильною літературною українською мовою висловити те, яку проблему несе в собі мовна політика для людей з цього краю.»
Чи реально тим, для кого був створений закон про освіту, вивчити українську мову в майбутньому?
«Оволодіння українською мовою залежить від того, як її навчають. Українську мову можна вивчити і без подібних законів.»
Однак у тих областях, де мешкають угорці, немає відповідного викладача для української освіти. Більше того, немає і відповідних українських книжок, оповідань та аудіозаписів, для вивчення цієї мови. Важливим є також впровадження позитивних стимулів для заохочення її вивчення, оскільки примус не працює для тих, кому Україна не є рідною.
То чи знання мови має вирішальне значення для майбутнього молоді?
Рано чи пізно, згідно з новим Законом про освіту, всі учбові заклади стануть українськими. Як наслідок, в майбутньому угорські учні можуть залишитися без атестату, оскільки не зможуть здати чотири обов'язкові випускні екзамени через відсутність знання мови.
З часом це призведе до того, що батьки закарпатських дітей віддаватимуть їх на навчання до середніх шкіл в Угорщину. Це знову ж таки посилить еміграцію, так як, рано чи пізно, вони підуть слідом за своїми дітьми.
Стосовно того, як Україна справляється з відтоком робочої сили з країни, журналіст зауважив:
«У Британії та Ірландії польська мова є другою за величиною мовою меншин. У Румунії проживає більше українців, ніж угорців, і що цікаво - про це ніхто не говорить. Загалом понад десять мільйонів українців працюють за кордоном і більшість із них не хочуть повертатися на батьківщину»
Відомо, що з того часу, як почалася активна боротьба за Крим, все більше українських туристів відвідують наші краї – як це вплинуло на туризм, і чи збільшилося число угорських туристів.
Він відповідає, що люди, які живуть на прикордонній зоні усіма силами намагаються привабити чим більше туристів на Закарпаття, «але, на жаль, не має такої людини, яка схоче чекати п'ять годин на кордоні в нелюдських умовах, а потім їхати цими дорогами.» Тут є хороші завдатки, ідеї, а іноді навіть капіталу було б достатньо, але закрити очі на проблеми інфраструктури - не можливо.
Щодо екологічної ситуації в Україні, Ласло зауважив:
«Невдовзі кількість пластику, що стікає по Тисі, призведе до природнього лиха»
Або згадаймо старі соляні шахти в Солотвино, які затопила вода, і якщо ми не приймемо швидких мір, можна очікувати на екологічну катастрофу, як, на приклад, забруднення Тиси ціанідом.
Нагадаємо, раніше в Держдумі РФ заявили, що Угорщина запропонувала Росії спільно захищати нацменшини в Україні. Також українське МЗС отримало роз'яснення від Угорщини.
Читайте на ГК:“Мама хоче закрити його від усього світу”: на Закарпатті на світ з'явилося “дитинча” з обличчям у формі серця (ВІДЕО)Читайте на ГК:Важка втрата для кожного: 46-річний закарпатець приєднався до лав “Небесного війська” (ФОТО)
Читайте на ГК:“Щоб ми мали можливість жити”: ще один закарпатець відправиться в останню земну путь (ФОТО)