Вибори 2019: чому Тимошенко програла й що робитиме далі? - ВВС

2,6 % - стільки Юлія Тимошенко програла Петру Порошенку в першому турі.

Сама вона вважає, що перемогу в неї фактично вкрали, - пише ВВС. За це відповідальність політик покладає на чинного президента. Якими є причини поразки Юлії Тимошенко й що це означатиме для її політичного майбутнього?

Пенсії від Порошенка й молодь до Зеленського

У Порошенка рейтинг почав зростати наприкінці грудня завдяки томосу - тоді це було кілька відсотків. Але цього ще було не достатньо, щоб наблизитися до Тимошенко, зазначають соціологи.

Пенсії від Порошенка й перетікання молоді до Зеленського після його новорічного звернення - два фактори, що "обсмикали" рейтинг Тимошенко. Так пояснює падіння рівня її підтримки з січня директорка фонду "Демократичні ініціативи", соціолог Ірина Бекешкіна.

"Тимошенко почала свою кампанію раніше за інших, була абсолютним лідером. У грудні рейтинг чотирьох-п'яти інших топ-кандидатів у наших опитуваннях коливався на рівні 4-5 %. Зеленський відібрав у Тимошенко молодь. А Порошенко частину пенсіонерів", - відзначає експерт.

Ядерний електорат Тимошенко - це переважно незаможні люди, навіть нужденні, для яких питання тарифів, пенсій є ключовим, зазначає Ірина Бекешкіна. Люди старші 50 років - це щонайменше третина ядерного електорату Тимошенко. 18 % її електорату - люди старші 60 років.

Технічні кандидати, зіпсовані бюлетені

"Хочу конкретно заявити про те, що вибори Порошенком сфальшовані. У другий тур він прорвався нечесним шляхом, його команді вдалося розпорошити голоси проукраїнських сил брудними технологіями", - заявила Юлія Тимошенко на своєму прес-брифінгу через день після першого туру.

На нього вона прийшла в тому ж темно-вишневому костюмі, що й під час свого висунення в президенти в Палаці спорту.

Вона визнала свою поразку, запевнивши, що не піде до суду оскаржувати результати голосування. За її словами, судова система в Україні є "кишеньковою".

Юрій Тимошенко - технічний кандидат, якого у виборчому бюлетені можна було легко переплутати з лідеркою "Батьківщини". Він набрав 0,62 % голосів, що мали б відійти до неї.

Якась частина бюлетенів була зіпсована саме через плутанину з прізвищами. Люди ставили помилково галочку за Юрія Тимошенка. Потім виправлялися, але вже було пізно. Загалом у першому турі, за даними ЦВК, був зіпсований 1,18 %.

Анатолій Октисюк, політичний експерт громадської організації "Дім демократії", каже, що також частково була зруйнована виборча "сітка" Тимошенко в регіонах. Ідеться про понад 30 обшуків СБУ спільно з ГПУ та ДБР в різних регіонах України.

В СБУ тоді заявили про "викриття виборчої піраміди" під керівництвом народного депутата. За повідомленнями ЗМІ, мався на увазі саме депутат від "Батьківщини" Руслан Богдан.

Крім того, сама політик відзначила, що проти неї зіграла велика кількість кандидатів у виборчому бюлетені. Мовляв, вибір був занадто розпорошений.

"Все тягнула на своїх плечах" з раннього старту

"У Тимошенко був потужний старт, але на фініші їй забракло сил. Всю виборчу кампанію вона фактично тягнула на своїх плечах. Її регіональні структури, депутатський корпус були пасивними", - каже Анатолій Октисюк.

Її виборча кампанія фактично почалася з першого форуму "Нового курсу" в Києві 15 червня 2018-го. На ньому політик цитувала відомих мислителів минулого, сипала економічними неологізмами й розповідала про блокчейни.

Цей "Новий курс" складається з п'яти основних частин: проекту нової "народної конституції", нового економічного курсу, стратегії миру, соціальної доктрини та молодіжної політики. Це доволі велика інтелектуальна конструкція, що мала б привабити освіченого молодого виборця.

Втім, як визнають експерти, меседжі цієї програми були надто складними й незрозумілими виборцям. Нецікавими вони були і ядерному електорату Юлії Тимошенко з людей старшого віку.

Наприкінці виборчих перегонів політику довелося боротися таки саме за нього старими методами - їхати в тур містами, проводити мітинги.

І у той час, як Юлія Володимирівна вже запустила всі коліщатка виборчої машини, її основні конкуренти вичікували й притримували козирі. Порошенко - томос, Зеленський - саме рішення про свій похід на вибори.

На фініші кампанії про "Новий курс" уже майже ніхто не згадував. Натомість Юлія Тимошенко перейшла до прямого протистояння з Петром Порошенком. Опонувала вона саме йому, а не Зеленському.

Про останнього в інтерв'ю Дмитру Гордону Тимошенко сказала, що поважає його як шоумена, але не розуміє як політика.

Фактично ж Юлія Тимошенко недооцінила Володимира Зеленського й не змогла вчасно перелаштуватися.

"Ніша Тимошенко - це опозиційність, це часто популістська критика. Зеленський же перетягнув на себе частку популістського електорату, тобто виборців, незадоволених політикою нинішньої влади. Рейтинги Зеленського зросли. І це посприяло мобілізації державницького електорату навколо Порошенка", - наголошує науковий директор фонду "Демініціативи", професор НаУКМА Олексій Гарань.

Життя після поразки. Що далі?

"Наша боротьба не завершена. Це лише один втрачений шанс. У нас залишається можливість втілити новий курс - це наступні парламентські вибори", - заявила Юлія Тимошенко.

Тимошенко може розраховувати за підсумками виборів на формування парламентської коаліції і на посаду прем'єра.

"У неї залишається достатньо важелів. Тимошенко - сильний гравець, з нею рахуються, але її і бояться", - каже Олексій Гарань.

"Новий курс" лідерки "Батьківщини" передбачає такі зміни до конституції, за якими вибори до парламенту мали б відбуватися в два тури.

У другий виходили б дві партії з найкращим результатом у першому. Політсила, переможець другого туру, мала б формувати одноосібно уряд.

А перший номер у її списку ставав би канцлером, прем'єром із широкими повноваженнями, як це є в Німеччині. Президент би брав участь переважно у церемоніалі.

Така однопартійність, на думку багатьох аналітиків, створювала б загрози авторитаризму.

У штабі лідерки "Батьківщини" сьогодні не готові ще говорити про конкретну стратегію на парламентські вибори.

Але експерти припускають, що там не відмовляються від ідеї "канцлера", тобто плану Б.

"Якщо президентом буде Порошенко, Конституцію не мінятимуть. Якщо буде Зеленський, то тоді може бути консенсус навколо того, що потрібно зменшити повноваження президента. Тоді Тимошенко може отримати додаткові важелі для гри", - зауважує Олексій Гарань.

До цього політолог додає, що якщо нинішня система стримувань і противаг в українській владі збережеться, то однопартійного уряду після виборів до парламенту не буде. "Це буде якась коаліція. Вона завжди обмежує можливості і прем'єра, і президента", - пояснює експерт.

На зустрічі з журналістами після першого туру Юлія Тимошенко виглядала засмученою, але, водночас, і рішучою. Вона не йде з політичної арени, хоч і вимушена була вже втретє відмовитися від давньої мрії стати президентом.

Експерти визнають, що вона вела цю кампанію системно, з повною самовіддачею, але припустилася чимало помилок, що й зробили її вразливою перед технологіями опонентів.

Нагадаємо, що німецькі журналісти проаналізували хід Зеленського та відповідь Порошенка.