Журналісти дослідили історію конфлікту: чому з України вислали консула Угорщини

МЗС України оголосило персоною нон грата угорського консула в закарпатському містечку Берегове. Він має залишити Україну.

"У зв'язку з діяльністю, несумісною зі статусом консульської посадової особи, консул Консульства Угорщини в місті Берегове має залишити територію України протягом наступних 72 годин", - повідомили в МЗС України.

Вимогу щодо відкликання консула у Києві висунули ще два тижні тому, повідомило ВВС. Причиною став відеозапис видачі угорських паспортів в консульстві Угорщини у Берегові, який оприлюднило державне інформагентство Укрінформ.

На відео прихованою камерою зафільмували церемонію надання угорського громадянства мешканцям Закарпаття. Спочатку видають паспорт, далі лунає присяга на вірність Угорщині на тлі угорського прапора. Після цього нібито співробітник консульства просить угорською мовою не розповідати про отримання паспорта українським чиновникам.

Це відео спровокувало нове загострення українсько-угорського конфлікту. Міністр закордонних справ Павло Клімкін запропонував Угорщині або довести, що відео є фейковим, або відкликати консула Угорщини в Берегове Йожефа Бачкаі.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що відео використано у передвиборчій боротьбі в Україні для підігрівання ненависті до угорців. "Подвійне громадянство - це звичайна практика в ЄС, тож українське обурення свідчить про те, що Київ несерйозно ставиться до європейської інтеграції та вступу в НАТО", - заявив він.

Угорщина пригрозила вислати українського консула в Угорщині як крок у відповідь.

Конфлікт з Угорщиною триває вже кілька років. Неврегульоване питання подвійного громадянства - одна з його головних причин.

Прихильників запровадження подвійного громадянства в Україні чимало - згідно з опитуванням КМІС у грудні 2014 року його легалізацію підтримували 30,2% громадян, проти - 44,9%. Найбільшу підтримку легалізації подвійного громадянства була на Закарпатті - 56,7% та на Донбасі - 45,3%. Проте жодного. Але окрім питання подвійного громадянства, за останні роки в українсько-угорських відносинах з'явилися нові камені спотикання.

Вперше криза у відносинах Угорщини та України сталася навесні 2014 року на тлі анексії Криму та захоплення озброєними сепаратистами міст на Донбасі. Прем'єр-міністр Віктор Орбан під час виступу в парламенті вимагав подвійного громадянства та автономії для угорців Закарпаття.

"Угорці, які мешкають в Карпатському регіоні, мають право на подвійне громадянство, на права національної спільноти та на автономію. Становище 200 тисяч угорців, які живуть в Україні, надає цьому питанню особливу гостроту", - наголосив він.

Заяви Орбана створили першу кризу в українсько-угорських відносинах з моменту здобуття незалежності Україною. Міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартон спробував виправити ситуацію і заявив, що угорський прем'єр мав на увазі "самоврядування", а не територіальну автономію.

Незадовго до цього, 1 травня 2014 кандидат у президенти України Петро Порошенко відвідав Ужгород і підписав декларацію з Товариством угорської культури Закарпаття. В обмін на підтримку з боку цієї організації на виборах Порошенко обіцяв підтримку мовних прав угорської меншини згідно з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин та забезпечити парламентське представництво закарпатських угорців.

Про цю декларацію українські ЗМІ згадали в розпал конфлікту у 2017 році, коли Європейська правда оприлюднила документ. Хоча вона не має жодної юридичної ваги, для Будапешта та угорських організацій цей папірець став підставою для обвинувачень українського президента в порушенні домовленостей.

У наступні роки напруження у двосторонніх відносинах спало. Уряд Угорщини та посол Ерне Кешкень заявляли про підтримку цілісності та суверенітету України. Угорщина надавала допомогу пораненим воїнам АТО, переселенцям з Донбасу, долучилася до реверсного постачання газу до України, підтримала угоду про асоціацію України з ЄС та надання українцям безвізового режиму.

Проте питання подвійного громадянства та інших суперечок нікуди не зникло з порядку денного.

У лютому 2015 року Держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі заявив, що 94 тисячі угорців з Закарпаття отримали громадянство Угорщини за спрощеною процедурою. Деякі українські політики висловили занепокоєння, що таким чином Угорщина начебто реалізує на Закарпатті той сценарій, що Росія реалізовувала в Криму до його анексії.

1 травня 2016 року в Україні набув чинності закон про державну службу, який забороняє подвійне громадянство в чиновників. Губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль доручає звільнити начальника управління освіти, молоді та спорту Берегівської райдержадміністрації Василя Лендєла, який отримав угорське громадянство під час перебування на державній службі.

У березні 2017 року президент Порошенко запропонував зміни до закону "Про громадянство України", які передбачали, що українські власники кількох паспортів мають визначитися, від якого з них відмовитися. Тобто ті українці, які б вирішили залишити собі угорське громадянство, мали бути позбавлені українського громадянства.

Законопроект викликав занепокоєння в Будапешті. Після перемовин Віктора Орбана і Петра Порошенка у березні 2017 року Верховна Рада його не розглядала.

Вже незабаром, паспортне питання затьмарить протистояння навколо освіти угорською мовою.

5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалює закон "Про освіту". Закон передбачає, що в школах нацменшин навчання рідною мовою після перехідного періоду залишиться лише у 1-4 класах, у середній та вищій школі мовою нацменшини викладатимуть лише мову нацменшину, національну історію та літературу. Оскільки до ухвалення цього закону майже всі предмети в 176 угорськомовних школах України викладалися угорською, МЗС Угорщини та деякі представники нацменшини висловили протест.

"Україна встромила Угорщині ножа в спину, ухваливши зміни в закон про освіту, який сильно порушує права угорської меншини", - заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

Закон викликав суперечки серед українських чиновників.

Міністр освіти Лілія Гриневич відстоює закон, аргументуючи низькими результатами ЗНО з української мови серед випускників на Закарпатті, а також кращими перспективами для дітей з родин закарпатських угорців вступити до українських вишів.

Натомість губернатор Закарпатської області Генадій Москаль закликав президента Петра Порошенка ветувати закон. Він наголосив, що закон не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, законодавству України та укладеним з сусідніми країнами міжнародним договорам.

Президент України Петро Порошенко до закарпатського губернатора не дослухався і закон "Про освіту" підписав.

МЗС Угорщини почало погрожувати блокувати зусилля України з інтеграції в ЄС та НАТО.

"Ми гарантуємо, що це боляче вдарить по Україні в майбутньому", - заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

Пізніше очільник МЗС Угорщини повідомив, що закон "Про освіту" суперечить Угоді про асоціацію України з ЄС і пригрозив її переглядом, проте інші країни ЄС проігнорували це питання.

У лютому 2018 року сталося два підпали офісу організації закарпатських угорців КМКС в Ужгороді. У першому нападі поліція звинуватила представників польської праворадикальної організації "Фаланга", які воювали на Донбасі на боці угруповань ДНР та ЛНР. Геннадій Москаль повідомив у Facebook, що у другому підпалі брали участь колишні бійці АТО з Кропивницького та Черкас, але організатором був нібито співробітник Міністерства державної безпеки невизнаного Придністров'я і за злочином стоїть ФСБ.

Також у лютому 2018 року Міністерство оборони України повідомило про намір відновити військову частину на тисячу військових в місті Берегове, яке переважно населене угорцями. Угорщину цей план обурив. "Це означає, що Київ вважає угорську національну громаду фактором загрози, що є обурливим", - наголосив Петер Сіярто у березні 2018 року.

Відтоді ситуація у відносинах Угорщини та України суттєво не змінюється.

Будапешт вимагає зупинки імплементації закону "Про освіту" з урахуванням думки угорської нацменшини. Угорщина блокує проведення засідань комісії Україна-НАТО на рівні міністрів та голів держав. Аби пояснити свою позицію Будапешт направив керівництву НАТО ухвалений у травні 2018 року "меморандум про захист угорців Закарпаття", де пояснювалися претензії до України.

У липні 2018 року Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО на рівні голів держав та урядів, яке мало відбутися у Брюсселі 11-12 липня. В альянсі знайшли вихід з цієї ситуації - відбулося засідання НАТО-Україна-Грузія.

Нагадаємо, Угорщина не відкликатиме свого генерального консула чи консула в Берегові у зв'язку з паспортним скандалом, попри рекомендації України.