Освітні суперечки: представники нацменшин прокоментували новий закон "Про освіту"

Ухвалений в Україні закон "Про освіту" обурив представників нацменшин України. Їх підтримали дипломатичні відомства Угорщини, Румунії і Польщі.

Чому саме - розібралася кореспондентка DW.

На сьогоднішній день в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей у 735-ти навчальних закладах. Однак після ухвалення українським парламентом 5 вересня нової редакції закону "Про освіту" представники угорської та румунської громад виступили на захист прав дітей у своїх школах щодо мови викладання у них.

"Стаття 7 (нового закону, яка регулює питання мови викладання. - Ред.) містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", - йдеться у відкритому листі Румунської спільноти Чернівецької області. "Захист прав національних меншин забезпечує не тільки Конституція України, а й міжнародні договори та зобов'язання, що гарантуються ще з проголошенням Україною незалежності 26 років тому. Поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам та свободам", - пишуть у зверненні до президента України угорські організації в Україні і вимагають його ветувати.

За статтею 7 нового закону з 1 вересня 2018 року діти національних меншин дошкільну і початкову освіту можуть здобувати мовою відповідної нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. А от з 5-го класу вони повинні навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. При цьому, якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї нацменшини.

Угорці застерігають

Заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Борто вважає, що закон дуже звузить права угорців, а з часом зробить неможливим навчання на мові нацменшини.

"Ми є такі ж громадяни України і підтримуємо курс країни на євроінтеграцію і щодо того, щоб Україна стала правовою європейською державою. Однак ми би хотіли, щоб Україна виконувала гарантовані права нацменшин щодо використання рідної мови. А закон передбачає перехід на навчання тільки державною мовою", - каже він у розмові з DW.

Угорець нині навіть порівнює Україну з СРСР, "який насильно намагався русифікувати всі республіки".

"Я погоджуюсь, що треба покращувати рівень володіння українською, але не шляхом позбавлення права навчатись рідною мовою", - каже Борто. На його думку, положення закону, про яке йдеться, може стати підставою для погіршення відносин із сусідніми державами і може призвести до міжетнічних конфліктів на Закарпатті. Будуть проблеми і при виконанні закону, додає представник угорської меншини. "Хто буде вчити дітей українською? Вчителі самі не володіють нею на такому рівні, щоб могли викладати предмет українською. Це призведе до відтоку педагогів", - вважає Йосип Борто.

Закон зіпсує плани учням 

Представники польської громади в Україні, яка є такою ж чисельною, як угорська чи румунська - до 150 тисяч осіб - вважають, що закон поламає плани багатьох учнів польських шкіл. "Якщо вони прийшли навчатися польською мовою навчання, то, очевидно, що більшість з них розраховує на те, що продовжуватиме навчання за кордоном. Щороку більше половини, а в деякі роки до 90 відсотків наших випускників вступають в польські виші", -  каже директор польської школи у Львові Люція Ковальська. 

Українці польського походження мають там пільги і можуть отримувати польську державну стипендію. Тому щороку десятки маленьких львів'ян змагаються за право потрапити до цієї школи. Хоча директорка переконує, що конкурсу немає, є лише вимога знати польську на розмовному рівні. 

Румунські освітяни пристосовуватимуться

Не знають, як виконуватимуть освітянський закон, й у найбільш румунському районі України - Герцаївсьому, що в Чернівецькій області. В районі 92 відсотків мешканців своєї рідною вважають румунську мову.  З 29-ти середніх шкіл тут лише дві - українські. Що буде з рештою - вчителі поки не коментують. Проте їхній керівник, начальник відділу освіти району Октавян Мірчевіч каже, що будуть пристосовуватись.

"Якщо закон не змінять, поступово доведеться виконувати. Буде важко і педагогам, і дітям. Але будемо намагатись. Молоді викладачі, здебільшого, закінчували Чернівецькі виші, тому їм перекваліфікуватись не буде проблеми", - каже він. Тим більше, за його словами, тенденція вступати у вищі навчальні заклади Румунії, змінюється. Випускники дедалі частіше хочуть залишатися в Україні.

Міносвіти порушення не бачить

Водночас у міністерстві освіти і науки не вважають, що положення закону про мову викладання порушують Основний закон. У відповіді на запит DW у відомстві зазначили, редакція статті 7 закону України "Про освіту" відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

В українському міносвіти пояснюють, що причиною перегляду умов викладання української мови в школах стала "тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти у дітей зі шкіл з навчанням мовами національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання".

Для прикладу у міносвіти наводять дані, що у 2016 році 60 відсотків школярів, які належать до угорської та румунської меншини і складали ЗНО з математики та історії України однією з цих мов, взагалі не подолали поріг "склав/не склав" з тестування з української мови. "Найгірші  результати ЗНО з української мови в 2016 році отримали випускники з Берегівського району, де компактно проживає угорська громада. 75 відсотків випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою з ЗНО з українською мови", - зазначають у відомстві в Києві.

Такі тенденції, вважають у міністерстві, порушують конституційне право дітей на вступ до вищих навчальних закладів України на конкурсних засадах, погіршують їхні шанси на успішну кар'єру. Саме тому, наголошують у міносвіти, й важливо розширити викладання навчальних предметів державною мовою у школах з мовами національних меншин, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів. 

Нагадаємо, Будапешт викликав посла України через звуження прав нацменшин у Законі про освіту.