"Пісенне намисто": закарпатський політолог про Євробачення в Україні

На фоні усіх невеселих новин Україна вкрай потребувала і якоїсь позитивної. Тому вона нарешті прийшла: підготовка до міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення” у Києві виходить на фінішну пряму.

Оприлюднено емблему цьогорічних змагань, яка водночас і максимально лаконічна, і напрочуд змістовна – намисто.

Чотирнадцять керамічних кульок на шворці із застібками: біля них – найменші, посередині – найменші. Кульки червоні, кожна зі своїм чорним орнаментом. Дешево сердито, бо намисто – те, що єднає цілу Україну і навіть все людство. Воно з’явилося практично одночасно із появою сучасної людини розумної. За сучасними уявленнями, вона з’явилася десь близько 200 тисяч років тому в Африці, звідти перебралася до Передньої Азії, а відтак і до Європи. В Україні найдавніша її стоянка на Закарпатті – 38-37 тис. років тому з’явилися біля нинішнього с. Сокирниця. От у тих мандрах і з’явилося перше намисто. У Марокко знайшли найдавніше на планеті намисто з мушлів молюсків, якому 82 тисячі років. Усього намистинки 157 різновидів знаходили на 90 стоянках палеоліту, в тому числі і на Україні, а починаючи з наступних епох вже ледве не кожна археологічна відзначається оригінальними намистинами.

Намисто від самого початку було невіддільне від пісні і танцю. Бо ж перші разки складалися якраз із ракушок з’їдених молюсків чи зубів впольованих тварин і призначалися для ритуальних танців перед черговим полюванням – аби сильніше гриміли, збуджували і розпалювали мисливський азарт. Намиста були одночасно і кастаньєтами і прообразом світломузики (у них мерехтіли відблиски вогнища) і навіть примітивним масажером шиї і грудей. Ну, ще не зовсім “Євробачення”, але думка працювала саме в тому напрямку. Тобто намисто – це драйв, містика, еротичність. Словом, усе на чому тримається пісенний конкурс. А також намисто – це елегантність, якої конкурсу часто бракувало. Ну і також шалений креатив.

Адже у бронзовому віці вже відкрили склоподібну масу фаянс, а потім і прозоре скло. Схоже, що спершу їх використовували саме для відливання намистин. Дивно, але найбільш різноманітні намиста завжди робили у гірських регіонах, як-от наші Карпати, де і матеріали які хочеш, і натхнення у людей повно. Тут намистинки часто асоціювали з карпатськими самоцвітами, річковими перлинами, потім з’явилася мода робити разки із монет. Приємно, що цей напрямок декоративно-ужиткового мистецтва досі активно розвивається на Закарпатті, залучаючи до своєї орбіти все нові і нові матеріали. То ж емблема конкурсу виглядає зовсім як карпатська, хоча кожний інший край нашої планети теж, мабуть, побачить там щось своє. Те, що Україна певний час асоціюватиметься для Європи саме з намистом – дуже вдалий піар-хід, який стосується не тільки конкурсу. Зараз у багатьох на Заході є втома від України, розчарування, то ж хай яскравий і креативний символ бодай трохи переломлює цю тенденцію.

Намистинки ж бо нанизані на нитку, як у пісня слова, рими, куплети на одну мелодію. Ну і все підпорядковано певному ритму, варіюється постійне і перемінне – що там, що там. Чесно кажучи, тяжко вигадати якийсь більш адекватний зоровий образ пісні, ніж цей. .

Не менш вдало узято червоний і чорний кольори – це прадавні символи життя і смерті, звідси і назва знаменитого роману А.Стендаля. знову-таки це поєднання притаманне практично усім культурам Землі, а вже Європи – і поготів. Асоціюється також з ігровою рулеткою, а всякий конкурс – трохи рулетка, особливо цей, де наші співаки кілька разів були за крок-другий від перемоги, але не прокурилося. А ще барви ці нагадують про найпопулярніші українські пісні – “Червону руту” В.Івасюка, “Два кольори” Д.Павличка

Відомий мультфільм свідчить: “Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт”. Друге київське “Євробачення” отримало напрочуд вдалий символ. Тепер вже справа тільки за яхтсменами. Рідко яка країна перемагала на цьому конкурсі двічі поспіль, але всяке буває.

Сергій Федака.