Як ужгородські активісти пропагували ідеї сталого розвитку, поки це ще не було мейнстримом / ФОТО

У вересні 2015 року держави світу ухвалили нову програму сталого розвитку і уклали нову глобальну угоду зі зміни клімату.

Україна, будучи членом Генеральної Асамблеї ООН, повинна намагатися дотримуватися основних 17 цілей на всіх адміністративних рівнях. Дані нововведення стрімкими темпами торкнулися й найменшого обласного центра України – міста Ужгород. Зокрема 26 вересня в місті відбулася Консультація щодо адаптації та локалізації порядку денного розвитку до 2030 року та 17 цілей сталого розвитку в Україні. І, поки можновладці намагаються розібратися, що ж таке сталий розвиток, і з чим його їдять, в місті вже давно існує група людей, яка ці ідеї не просто розділяє, а й активно поширює.

«Спочатку було слово…»

Саме з цієї тези починалась робота ужгородських активістів, які зараз є координаторами Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку при Ужгородському національному університеті. Коли у вас немає ресурсів, матеріальної підтримки, ба, навіть, приміщення для зустрічей, у Вас завжди залишається слово, і з нього варто починати.

«З моменту, відколи університет уклав договір про співпрацю з проектом ПР ООН та ЄС «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» (2011 рік), ми активно працюємо над поширенням ідей сталого розвитку серед населення,в більшій мірі серед студентської молоді краю. Зокрема, проводили зустрічі, круглі столи, щорічно відправляли студентів на Всеукраїнські дебати зі сталого місцевого розвитку та тренінги, але особливої популяризації ці заходи набирали лише за рахунок ентузіазму окремих викладачів та студентів» - згадує нинішня голова Ресурсного центру, Ганна Мелеганич.

Проте, в 2014 році команда студентів – політологів принесла університету перемогу на загальнодержавному рівні, а в наступні два роки команди з УжНУ здобували срібло та бронзу, і саме з цього моменту почалась активна фаза громадської діяльності. Учасники змагань швидко перекваліфікувалися в активістів, які готові були не лише дискутувати над проблемами, а й почали їх вирішувати. Так, у 2015 році, з’явився Ресурсний центр зі сталого розвитку при Ужгородському національному університеті, а слідом за ним, з’явилися нові ідеї та проекти.

Найбільш цікавою та новаторською була ідея створення дебатного турніру для школярів. Опираючись на власний досвід та співпрацюючи з місцевим ліцеєм, активістам вдалось провести перші шкільні дебати зі сталого місцевого розвитку у 2015 році, а вже через рік, популярність даного заходу колосально зросла, як і кількість шкіл які прагнули долучитися до нього. Діти та вчителі проявляли несподівану зацікавленість даними питаннями, а під час самих змагань показували куди вищий рівень володіння проблематикою, ніж більшість наших чиновників.

Не дебатами єдиними… Координатори ресурсного центру разом з Ганною Мелеганич за два роки плідної діяльності організували ряд наукових, евристичних та практичних заходів, якими намагалися продемонструвати громадськості Ужгорода, що сталий розвиток це ідея майбутнього. Студенти УжНУ на власні очі побачили результативність даного проекту відвідавши громади з утепленими школами; ужгородський будинок де ОСББ в співпраці з проектом вперше за 70 років зробили ремонт фасаду який постраждав від влучення снаряду під час Другої Світової війни; вони брали участь в інтерактивних квестах та наукових обговореннях, ділилися досвідом відвідуючи різні куточки України. Всі ці заходи були реалізовані на ентузіазмі та ідеї координаторів Ресурсного центру, і кожен івент чи поїздка залучали все більше послідовників та однодумців.

Цікаво, що окрім громадської активності, студенти встигали писати наукові роботи, що отримували загальнонаціональне визнання, брали участь в тренінгах та літніх школах, чим забезпечили собі визнання в загальнонаціональних наукових колах. А голова новоспеченого ужгородського ресурсного центру, завдячуючи свої плідній діяльності, очолила всеукраїнську мережу ресурсних центрів зі сталого місцевого розвитку.

Зараз, сталий розвиток став невід’ємною частиною будь якого політичного дискурсу, і не дивлячись на всі намагання чиновників применшити його значення, жодна написана стратегія не може обійтися без базових 17 цілей. Наразі представники центру є учасниками робочої групи зі розробки стратегії м. Ужгород. Саме їм органи місцевого самоврядування доручили цю нелегку місію, визнаючи цим самим авторитетність діяльності активістів. Вперше за останні кілька років координатори отримали можливість втілити власні ідеї та напрацювання у рідному місті.

Автор: Марія Бровді