Уряд здійснює шалені спроби залишитися при владі, тому навіть наступає на горло власній пісні і мусить робити щось суспільно корисне.
Грубо кажучи, міністри, налякані близькою відставкою і можливими подальшими судами, стали менше красти. Таких, звичайно, треба міняти на більш порядних, хоча наші люди навчилися виживати навіть під антинародним урядом. Навчилися, правда, не всі і не всюди, бо більшість України таки вимирає, але на Закарпатті поки тенденція протилежна.
В нашій області природний приріст населення (переважання кількості народжених над кількістю померлих) 2015 р. склав 1239 осіб, це один з найкращих показників в Україні при тому, що рівень життя закарпатців за останні два роки суттєво знизився та й кількість смертей (особливо кримінальних) суттєво стрибнула.
Причин високої народжуваності кілька. По-перше, традиційна орієнтованість суспільства на багатодітні сім’ї сформувалася тут ще у середні віки і тримається досі. Тоді при низькому рівні медицини загалом і педіатрії особливо жінкам доводилося багато народжувати, бо багато дітей помирало, то ж шанс мати молодих помічників у господарстві був тільки у багатодітних родин. Вже у радянські часи дитяча смертність різко скоротилася, але традиція все одно лишилася, бо з віками вона просто в’їлася у психологію наших селян . За останнє десятиліття додався такий фактор, як “дитячі гроші». Оскільки багато селянських сімей повернулися до натурального господарства, то живу копійку їм приносять тільки діти. Близько половини народжень в області припадає на селянок, третина – на городянок, шоста частина – на циганок. Щоправда, з падінням купівельної спроможності гривні ці виплати знецінюються, але все одно ще лишаються привабливими.
Більше, аніж на Закарпатті, минулого року народжували тільки у Києві і на Рівненщині. Щодо першого, то рівень доходів населення там найвищий в Україні, тому й демографічна поведінка найбільш оптимістична. У Поліссі, очевидно, діють ті самі фактори, що й на Закарпатті.
Ще у нашій області, як повідомляє обласне управління статистики, минулоріч зареєстровано 8899 шлюбів, що на 4,8% більше, ніж у 2014 році. Значить якусь перспективу люди шлюбного віку все-таки вбачають. 2015 р. народилося 16788 дітей, з яких 5983– у міських поселеннях та 10805 – у сільській місцевості. Кількість народжених у сільській місцевості у 1,8 раза вища, ніж у міських поселеннях. 2015 р. у закарпатських сім'ях народилося 6908 первістків, або 41,1 % від загальної кількості всіх новонароджених. Майже кожна четверта породілля стала багатодітною мамою, тобто народила третю або подальшу дитину. Десь діють багатовікові стереотипи, а десь і чисто раціоналістичні міркування: “Повінь чи не повінь, а орати все одно треба”.
Із загальної кількості народжених – менше половини (46,2% немовлят) народжені жінками у віці до 25 років, кожна четверта дитина народжена жінками у віці до 20 років. Отож, найбідьще народжують жінки вже у більш поважному віці. А з іншого боку, в області має місце дитяче та підліткове материнство у віці 12-15 років. У минулому році 65 та 96 дітей, відповідно, народилося у дівчат віком 12-14 та 15-ти років.
Безпрецедентно високим для колись патріархально-консервативного Закарпаття є частка позашлюбних дітей – вона вже перевищила п’яту частину і наближається до чверті – 22,4%. Якась частка їх припадає на реальні, проте не зареєстровані сім’ї – так звані цивільні і пробні шлюби, котрі стають усе популярнішими. Але більшість там – справжні безбатченки. Це при тому, що в області найбільш оптимальне співвідношення чоловіків і жінок – приблизно порівну, тоді як в інших регіонах жінок, котрим навіть математично не дістається пари, значно більше. З іншого боку, багато чоловіків-закарпатців є заробітчанами, що більшість часу проводять далеко від домівки і повертаються тільки на великі свята. Через це не формальне, а фактичне середньорічне співвідношення статей у нас не набагато краще, ніж, скажемо, на Чернігівщині (лідер за демографічними негативами в Україні).
Отож, певний запас міцності у нашому суспільстві ще зберігається – навіть попри усе, що творить уряд. Хоча і протестні настрої теж наростають. Цьогорічна рання весна теж дещо рятує ситуацію, зменшуючи численні негативи.
Сергій Федака.